УМНИЧГИ не для слабонервных ______________________________
Дорогие люди! Подумайте, нужна ли я вам, как друг? Я у многих в игноре и понять не могу за что. Просто обидно...лучше не предлагайте, если есть убеждения не совместимые с дружбой. И грош цена той дружбе, что разрушена сплетнями или политической болтовней. Желаю счастья ВСЕМ!!! С РОЖДЕСТВОМ!
Я тут подумала, если бы надо было провести остаток жизни в одном моменте, я бы хотела ехать на море в машине под хорошую музыку [Приєднана картинка]
Я согласен - и впредь не платите, Пусть шатает меня на ходу, Не давайте житья, не кормите, Все равно на работу приду. День аванса, - нет траурней даты, Просто нет его в этом году, Задержите еще и зарплату, Все равно на работу приду. Отдыхать никуда не поеду, Это море имел я - "в виду", Голый чай и сухарик к обеду, Все равно на работу приду. "Премиальных" мне вовсе не надо, Я фигуру свою берегу, Не нужны никакие награды, Все равно на работу приду...
Открываю свою телефонную книгу и хуе. удивляюсь. Кто, блять, все эти люди?! И наху. зачем они обманными путями (насильно, я чувствую!) позабивали свои мегаскучные, безо всякой претензии на оригинальность, номера мне?! Ебануться Ужас. Мне (ебануться! ужас!) 24. А в моей телефонной книге - унылые цифры унылых же (а как когда-то всё хорошо начиналось - перспективно( ) "единомышленников". Один на море, второй за границей, пятые и десятые на работе-сносях-родах-замужем-&q
Довгенько я не заходив на сайт. Спочатку занедужав, а потім...мені просто сподобалось. Не читати, не писати, не відповідати і взагалі пожити спокійно без новин, довбаних політиків і тих, хто лише ними прикидається. Причому таке "натхнення" ігнорувати мережу зріло в мене давно. Колись (в стародавні часи мого освоювання Інтернету) я мав кілька блогів, не менш трьох профілів в різних соціальних мережах та безліч підписок на цікаві електронні видання. Ще були сайти музики, фільмів...
... вот, слушайте подтверждение моих слов! P.S. только не обижайтесь, пожалуйста, мы вас всё-равно любим!
Почуття, життя, Цінності з якими живемо. Для чого для кого, З чим в перед ідем? Чи стоїмо, думаємо, Взвішуєм і сумніваємось. Сумніви в усьому, Для всього, Для кого жити, До чого йти, А треба ти??? Для когось жити, Чи для себе, чи для всіх, А вистачить мене??? Для себе - одиноко, Для всі - невистачить, Когось щасливим зробити, А прийме??? Дивлячись хто..... Тепло на душі, Від одної думки про щастя. Туман.... Весна іде??? Дерева чорним блищать, А трохи холодніше І...