Главная проблема человечества состоит в том, что все люди зачем-то родились под какими-то созвездиями. То есть, мы могли бы жить, работать и – особенно – любить совершенно нормально. Если бы не эти звезды:ОВЕНОвен влюбляется спокойно. Это тот редкий случай, когда Овен откладывает в сторону свой огненный темперамент и спокойно сидит на берегу реки с травинкой в зубах, пока мимо не проплывут трупы всех соперников. После чего Овен лениво подходит к объекту своей страсти и небрежно говорит: «Пошли...
Коли рядилась Пристрасть у вбрання, з чеснот зіткане, і кликала кудись нас серед ночі, Кохання намагалось нам відкрити очі… Хіба ж ми слухались Його?…
Це диптих - спочатку каже він, а потім вона Я – твій творець… Тебе відтворюю з уяви, Життя вдихаю у бездушний камінь, Закохано і трепетно торкаюсь… Твій полонений я – Пігмаліон, О, мила серцю Галатея!..... Я – Галатея… Була я мертвим каменем - Одна між тисяч мармурових брил. Від теплих ніжних рук твоїх В мені життя зануртувало. О, мій творець, Пігмаліоне! 04.09.2009 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации...
Подих.... Ясний, свіжий, Але не холодний І весняний. І всюди видно, По небу, По хмарам І навіть по зорям, Ясним - весняним. Весна наближається, Весна наближається І сяє обличчя моє, Від радості, Щастя, почуттів І кохання в мені ;) А серце все гріє, Нагадує все, Але тільки ясне, Радісне, світле. І тепло мені І знаю я що... Все буде просто неймовірно!!!! Хочу весну І вона йде, Але не тільки до мене І ще більше радію І більше свічусь, Тим полум’ям щастя в мені )
[Приєднана картинка]Кілька пензлів і пожовклий ватман.Келих коньяку напівпорожній…Я хотіла щастя малювати,Хоча з мене той іще художник.Кількома мазками – як інакше.І не варто змішувати фарби.В темних силуетах – душі нашіМіняться незнайденим ще скарбом. Звісно що – без підпису і дати,Наче лист, відправлений у завтра.Нам іще до себе доростати,Мій у снах загублений співавтор. Нам іще торкатися світанків,Щоб впізнати: він – ну от, нарешті.А у вікнах – леготом – фіранки.І цвіте...
...без дівчини, без жінки, без коханої...можливо я не зовсім точно підрахував, можливо не рівно 1000, ну ±10 днів, але вже майже три роки я в цьому статусі - холостий та одинакий парубок.три роки тому я робігся із своєю коханою дружиною. півтора роки взагалі не міг дивитись на дівчат, а будь-яке нагадування про існування кохання доводило мене до істерики...потім я трішки одужав, і ще один рік присвятив митарствам, в пошуках другої половинки - нікого собі не знайшов. як завжди, одні відгортались ...
[Приєднана картинка] В душі моїй – несказані слова, Вона під ними часто знемагає, І тільки ніч безмовна правду знає, Яка то сила, вперта і жива. Вона в мені – як дивовижний світ, Що бавиться небесними вогнями, Змагається з холодними вітрами І тихим болем опадає з віт. [Приєднана картинка] Вертаюсь сто разів у світ п’янкої тиші, Бо інші всі світи до гіркоти чужі. Тут істина життя, тут пам’ять пише вірші, Тут грають почуття на клавішах душі. Вертаюсь сто разів в...
Кохаю тебе я Без тебе не можу я Ти в мене тільки одна Прагну бути з тобою Ти наче зіронька Така чарівна і ясна Така як ти тільки одна Тебе кохаю я Прагну бути с тобою Поки не скінчіться життя P.S.(кто оценил жми на плюсик)) [Приєднана картинка]
Я тобі відправила листа Ніяк не заснути серед ночі... Як згадала я твої вуста Як здійснились сни мої дівочі. А на ранок ти не відповів Другим із зізнаннями накрила Сьодні черга ще одним Думаю останнім і простим - "Прощавай,тебе я розлюбила."