«Мимо облаков»

[Приєднана картинка]Выпавшие волосы, вырванные зубы,Медные, помятые, ангельские трубы.Дождь идет намеренно мимо облаков,Барабанит каплями в своды потолков.Хвоя прорастающая прямо из души,Ветками упругими разрывай, круши,Мир опять заполнится кровью и огнём,Он глотает бережно, но жует живьём.© William van Warg

• SoDBaCH
• 7.09.23, 23:43

А небо падає на голови ізнову...

А небо падає на голови ізнову. Сміється в очі невмируще зло. Чи то у глузду відібрало мову, Чи то його ніколи й не було. Заклякла правда. Рве достойність коси. Сивіє сум скривавлених знамен, бо діти шлунка, вічні малороси, стирають тіні зраджених імен.малюнок Юрія Журавля[Приєднана картинка]

• rutzit
• 30.12.19, 20:00

Донечка

- Чом плачеш, моя зіронько, Так гірко та невтішно? - Не йди від мене, мамонько, Будь поруч завжди, рідна! - О, донечко! Любов моя З тобою повсякчас, Як море, невичерпна. Це – оберіг твій, люба! 24.02.2010 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №111110510116

• The Beauty!
• 24.02.10, 13:17

Ідуть у темряву віки...

Ідуть у темряву віки, Ідуть у темряву неспішно, Цвітуть туманом білим вишні, Печуться хмарні пироги. І від біди і до біди Якесь тепло тримає душу, І я не йду, хоч, ніби, мушу, І ти у темряву не йди.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 23.01.22, 20:00

А я на Вас дививсь та був німим...

А я на Вас дививсь та був німим, Хоча душа моя кричала: - Нумо! У мене є ще стільки дивних рим! Я ще не всі пустила в люди думи! Осіннє листя падало до ніг, За рогом шлях видзенькував трамвайний, Я був німим, бо думи – не для всіх, Вони для Вас і осені, звичайно.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 31.08.21, 20:00

У листопада очі захололі...

У листопада очі захололі Та захолола втомлена душа, І котить вітер перекотиполе, Що сліду на землі не залиша. Дощі змивають риси небокраю, Мороз вночі крадеться наче тать, А на деревах одягу немає, Сказали – спати, ось вони і сплять. У трубах виє щось таке потворне, Маніжиться, мабуть, на самоті, І хочеться зими лишень бо чорне Набридло зустрічати у житті. Аби почула. Аби зрозуміла. Аби краси ужила привілей. Нехай прийде. Най буде біло-біло Навколо...

Читати далі...

• rutzit
• 16.11.19, 20:00

Король втомився...

Король втомився. Більше не веде До пекла загартовану дружину, Не хоче покоління молоде Потрапити в сталеву хуртовину. Розбіглися по замках паничі, Хто на бали, хто навіть по науках, Іржавіють негострені мечі, І тліє тятива на древніх луках. І побратими вже якісь чужі, І роздуми блука на самотині, І йдуть охороняти рубежі Лише легенд напівзабуті тіні.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 13.06.19, 20:00

Прощай

Прощай – просте та звичне слово, Але почути його знову У кого вистачить душі? Хто зможе стати не собою Та перед довгою зимою Пролити відчаю дощі? Прощай – апофеоз тривоги, Це – фініш довгої дороги, Яку роками торував. Прощай – стіна морозна льоду, Межа погоди та негоди, Її так мало хто здолав. Прощай – згасають добрі миті, Прощай – чи варто далі жити Й свічу своїх палити днів? Прощай – і в серці все холоне, Й тому в...

Читати далі...

• rutzit
• 2.03.18, 20:00

Я не пробачу

Де ви йдете - там небо плаче,Ви Сатані лише сім'я,Я не пробачу, не пробачу,Як зможе Бог - не зможу я.Всесвітнє Пекло ваша мрія,За вами ходить тільки гнів,Я вже ненавидіти вмію,Чого ніколи не умів.06.03.2022[Приєднана картинка]

• rutzit
• 9.03.22, 20:00

Через дощі і через спеку...

Через дощі і через спеку, Перевантажені добром, Пливли човни Дніпром у греки, Ще неприборканим Дніпром. Ліворуч – степ, праворуч – гори, Пісень плететься виноград, І жде за круговидом море, І на порогах жде номад.картина Реріха "Заморські гості"[Приєднана картинка]

• rutzit
• 31.05.21, 20:00