Интересные автомобили

Новое в автомобиле строении, дизайн, виды и марки автомобилей, технические характеристики и цена автомобилей, гоночные автомобили, ...
34+ підписатися

Интересные автомобили

Пошук

Пошук в архіві по фразі "вірші"

...завмер в молитві...

згадка про вересневий вечір на Володимирській гірці Пригадую... Вечірній древній Київ Князь Володимир у задумі споглядав. Зітхав Дніпро... Про що він мріяв? Неголосно що князеві розповідав? ПраЮний, Вічний, Дід Старезний - Час Над містом сиві крила розпростав. Дніпро, і гірку Володимирську, і нас Двох м'яко присмерк вересневий огортав. Незламний, в бронзі князь на постаменті, Як хоронитель Києва, з хрестом стояв. Світ поза часом, простором, в моменті Завмер...

Читати далі...

Лист до ГлюкКозочки.

Прочитав вірша у блозі ГлюкКозочки http://blog.i.ua/user/890347/168967/?p=0#comments та й заходився написати листа своїй Швейцарській знайомій. Звісно жартівливого. Пишу тобі, ГлюкКозочка, В далекії края. Далеко ж тебе чорт заніс, Коханая моя. Чи то сама заїхала, Чи вітром занесло, В далеке закордоннеє Швейцарськеє село. Там мати тебе виростила, Там навчала жити. І там же ти гарнесенько Навчилась жати жито. Скількох перекалічила Сусідів, парубків. Навряд чи...

Читати далі...

Примара.

[Приєднана картинка]Примара.Ти наче вісник долі,З'явилася мені у полі,І я загублений ві сні,Сказав тобі: "Трояндо ні!"А ти вклонилася низенько,Так лагідно і так тихенько,Вуста мої поцілувала,Сказала що мене чекала.І замер я від жару тіла,Ти поряд мене лиш присіла,Як я хотів тебе відчути,Лишитися тяжкої смути.І ніжним дотиком лишень,Згадати тисячі пісень.Автор: Коркишко Янна Виталиевна 2005 [Приєднана картинка]Спокута.

Восьма-двадцять ранку

Восьма-двадцять ранку. Двоє. Оковита. Пляшки з –пів розпито Замість - до - сніданку. Всі думки – в гарячці, Інтелект – у сплячці, І цироз талантів В цих… Богів?... Атлантів? Морів? Прометеїв? Бахів? Галілеїв? Веделів? Платонів? Гауді? Патонів? Геніїв? Пророків? Світочів? Героїв? ****** Світ чеснот, пороків, Чистоти і гною. 30-31.01.2012 © Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11202012750

Знову осінь.

Прочитав у блогах Ми-шутка та NELLI мальовничі вірші про чудову осінь http://blog.i.ua/user/677370/354520/?p=6#comments http://blog.i.ua/user/189953/355087/ Був просто у захваті від змальованих там визерунків осені. Підійшов до вікна, глянув... і вирішив змалювати все, що там побачив. Осінь на вікном ридає Холод, злива, мряка. Знає добре - не чекає Тут її подяка. Знов з'явилася неждано, Не попереджала. За вікном дощем холодним Плакатися стала, - Що її тут не чекають...

Читати далі...

Білий полон

Тема не на часі, але є яскравою ілюстрацією того, як народжуються мої вірші . Як і водиться, "дитина", себто вірш, народилась після 9 місяців виношування - доки "дозріли" правильні рими, і образи повністю сформувалися. Вихор шалений сніжинок-валькірій! Рвучко, синкопами дихає січень. Світ захлинувся в імлі біло-сірій, Щулиться, мружить засніжені вічі... Небо схилилось...

Читати далі...

Лист до Портоса.

Початок подій змальовано тут http://blog.i.ua/community/1173/181155/ http://blog.i.ua/community/1173/181266/ Портосе, друже, де пропав? До тебе справу маю. Скоріш до дому повернись. Бо тут тебе чекають. Біда велика знов прийшла У королівство наше. І зрада знов своїм крилом Над королевой маше. Підступний ворог розпочав Лихі творити дії. Кохання ніжне розтоптав, Лишив її надії. Ганебний наклеп на любов Злий ворог нашептав І через злії дії ті Король наш бранцем став...

Читати далі...

«Ласковая вода»

[Приєднана картинка]Снежные бури в марте, пальцами на песке,Я нарисую сидя, утром в одном носке,Кофе даёт горчинку, лампочка даёт свет,Падают вниз снежинки, не оставляя след.Солнце когда-то тоже, скатится в никуда,Всех заберёт на звёзды, ласковая вода,Тихо пустеет кружка, сон отступает прочь,Хоть за окном и утро, но за глазами – ночь.© William van Warg

Пішли дивитись грудню в очі...

Пішли дивитись грудню в очі, Він у лісах давно заліг, Де ієрогліфи сорочі Зоря насипала на сніг. Там вітер довгі монологи Читає тіням самоти, Там в кожнім дереві – епохи, Живі історії, світи! Там кожне судження – пророче, Усі незлагоди – мов дим. Пішли дивитись грудню в очі, Пішли мовчати разом з ним.[Приєднана картинка]

«Миражи»

[Приєднана картинка]Разрывает острый глаз миражи,Не желая образ твой отдавать,Разбивает вера в хлам витражи,Кто же будет их теперь собирать,В гаражи все свои страхи сложи,За собой запри проклятую дверь,Расскажи мне о любви, не дрожи,Не укусит мой задумчивый зверь.Не хочу играть в твои в муляжи,Подменяя совесть каждую ночь,Разболтались все мои крепежи,Стало легче себя в бездну волочь,Одолжи немного правильной лжи,Три десятка серебристых монет,Я хочу вновь ощущать виражи,Словно венами бежит...

Читати далі...