***Бездонна тьма...

Бездонна тьма, безбрежная печаль, И бездорожье без конца, без края, А может скоро день, за январем - февраль, Но от усталости душа молчит седая. Не сохраним в сердцах огонь, мечты сиянье, Мы топчем их, и каждый шаг пути Нас приближает к бездне и отчаянью, Где нам ни здесь себя, ни в прошлом не найти. Слепящим феерверком лилась песня, Но праздники промчались, будто сон, И сердце остывает, мир чуть светел, И с грустью мы глядим в ночь из окон. За буднем снова будний день настанет, И...

Читати далі...

• tessi
• 17.01.09, 18:46

*Ты мой ясный свет...

Ты мой ясный свет И седая тьма, Через много лет Не тревожь меня. Из глубин души, Памяти уйди, И с закатом в сны Вновь не приходи. О тебе слова Навевают грусть, На моих глазах Слезы, ну и пусть. Не вернуть года, Не найти доро'г, Что теперь слова, Раз обидеть смог. Я не жду зимы, Не цветет февраль, Лишь к тебе любви, Мне безумно жаль. т.е.с. 24.07.08

• tessi
• 24.07.08, 15:47

***Тече струмок…

Тече струмок, несе криштальні води; Життя спливає у тенетах сну, Пала вогонь. Задумливо, поволі Шепоче вітер крізь густу імлу. І все той час – ніщо не повернути: Ні краплю чистої, прозорої води, Ні те життя. І ніколи збагнути ...

Читати далі...

• tessi
• 18.07.08, 12:58

***А я не плачу…

А я не плачу, не кричу, И не томлюсь в тиши ночами, Тебя в пространстве не ищу, Я солнца луч – ты тень печали. Я одарю улыбкой свет, Я подарю его прохожим, И сном встречаю дня рассвет Такой, как все и непохожий. Вода струится звоном вдаль, Колышет гладь сухие листья, Ты – лишь мираж; сорвав вуаль Со взора, жгу немые письма. т.е.с.

• tessi
• 11.07.08, 14:57

Така-от осінь, лагідна така...

Така-от осінь, лагідна така, У вікнах пруг червоним пустоцвітом, Павук сховався в темряву кутка, Йому уже немає що ловити. На кухні в чашку капає вода, Бентежних дум лишилось небагато, І теплий сон у душу загляда, Та проситься у ній заночувати.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 8.10.21, 20:00

Купіть квіточок лотерейний...

Купіть квіточок лотерейний, Зіграйте з випадком в азарт, Пориньте в аромат єлейний, Відчуйте, як смакує фарт. Залиште на хвилинку смуток, Забудьте клопіт, слів сміття, Пригоди – вам, мені – прибуток Від тих, хто вірить як дитя.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 13.08.19, 20:00

Де ви, печеніги та кумани?

[Приєднана картинка]Де ви, печеніги та кумани? У які помандрували сни? Чом тепер тиняються тумани Там, де випасались табуни? Хто в річки дивитиметься сині? Хто звеличить сонце золоте? Хто свободи пісню в небо кине Й на аркані здобич приведе? Хто вас з цих країв нещадно витер? Не мовчіть, мов брили крижані!.. Та у полі тільки виє вітер,І стовбичать баби кам’яні.* кумани - візантійська назва половців

• rutzit
• 10.01.19, 20:00

Все, що буде, уже колись збулося

Все, що буде, уже колись збулося: Кохання, розпач, пустка та думки, І стрічки райдуг небу у волосся, І по землі розсипані роки. І гомін вулиць у буденних датах, І феєрверки у святкових днях, І пошуки в своїх координатах, І втрати у реаліях та снах. Розбурхані й приборкані стихії, І, в першу чергу, у самих собі, Овації й каміння у подіях, Що у великій селяться юрбі. Морозні ночі, сонце у колоссях, Безглузді вчинки, читана мораль – Все, що буде, уже...

Читати далі...

• rutzit
• 31.12.18, 20:00

Пішов невдаха день зі сцени

Пішов невдаха день зі сцени, Небесний світить пантеон, Я дивлюсь в ніч, вона – у мене, І щось шукаємо разом. Під голубими ліхтарями, Ламаючи кайдани брам, Шукаєм довго, та що саме? Не знаю відповіді сам.21.03.2016

• rutzit
• 30.03.18, 20:00

Наворожила осінь зиму

Наворожила осінь зиму З чужих, нерадісних країв, І ось вона, вже без упину, Стискає час коротких днів. І щось в мішку принесла біле, Можливо, ніжний пух гагар, Та той мішок був геть зітлілий І падав пух з кудрявих хмар.09.01.2016

• rutzit
• 29.08.17, 20:00