Я прийду

[Приєднана картинка] Я прийду в твої мрії без стуку, Наче давній забутий каприз, Поведу тебе мовчки за руку В ніч, де пристрасть танцює стриптиз. Я прийду опівночі як сяйво, Без дзвінків, без листів й телеграм І «навіщо?» питатися зайво, Ти і так добре знаєш це сам. Я прийду… ти мабуть не побачиш, Та не знати не зможеш, повір. У любові нема чомусь зрячих, Хоч в них очі ясніші від зір. Я пройдусь через сни твої пішки, На краєчку загублених мрій, Де стає цілим Всесвітом...

Читати далі...

• Oliviya
• 5.03.11, 23:29

Не залишай

Не залишай мене як гаснуть зорі в мереживі, що сутінки снують. Оті зірки в моєму небі-морі, без тебе сірим попелом стають. Не залишай мене як вітер в шибку мете сніги, а разом з вітром тим душа ридає, мов самотня скрипка, думки німіють від холодних зим. Не залишай мене як сніжний ранок уста-крижини тулить до грудей. Я так зігріти хочу той світанок, та леденію без твоїх очей. Не залишай мене як по краплині доплаче воском втомлена свіча, бо так важливо саме в ці...

Читати далі...

• Oliviya
• 30.01.12, 23:28

Ти малюєш чарівні очі…

Ти малюєш чарівні очі, В них краплинка безумств і мрій Переплетені з сонцем ночі, Що засяло від слів «…ти мій…» Ти малюєш… уста,усмішку, Навіть подих, що з них злетів І тремтіння лякливе трішки, Та бажаніше всіх скарбів. Ще плечей ледь помітний порух І цілунку сльозу з-під вій. Ти малюєш… сьогодні, вчора… Лиш портрет цей давно не мій…

• Oliviya
• 12.05.11, 18:21

Я без тебе

Я без тебе як тінь… Опівночі сковзну по обличчі ледве тьмяних зірок, які вкрали усмішку твою, загублюсь серед них під акорди самотності звичні і нап’юсь тишини, що без тебе зірки в небі п’ють. Я без тебе – свіча, догораюча в попелі віри, безнадійно сліпа, що хворіє чеканням очей, і нехай в почуттях біль снується мереживом сірим, та молитвою мрій береже її ангел ночей. Я без тебе як сон, що на ранок ніхто не згадає, обіймаю крильми і цілую повіки бажань, і мрійливіше сну цього в...

Читати далі...

• Oliviya
• 22.12.10, 03:40

Посміхайся

У попелі спалених мрій, Де плакав світанок зірками, Я знову у пам’яті твій Цілунок зігрію думками. Торкнуся ледь чутно плеча Останнім листочком осіннім І хай догоряє свіча, – З тобою все й так у промінні. Заплакані зорі зітру З похмурого сонного неба, Тихенько у сні пригорну, Усмішкою стану для тебе. У кутику бажаних губ З’являтися буду щоденно І кожного подиху звук Я питиму п’янко й натхненно. Ловитиму я кожен такт, Всі ноти бажань серця твого, Лиш тільки люби мене ...

Читати далі...

• Oliviya
• 9.12.10, 01:07

Залишись…

Залишись… Попрошу… хоча знаєш я «будь ласка» навряд чи скажу у думках всі слова десь зникають, – лиш бажань кольори вітражу… Залишись… проспіваю тремтінням, що по тілу як струм протече і не буде надій на спасіння як уста поцілуєш й плече… Залишись... малюватиму тілом всі «будь ласка» і «дуже прошу», навіть втомлена ніч оніміло теж проситиме маревом сну. Залишись... я шептатиму мовчки, перекрикнувши всі «треба йти»… І, причин тисячі від найшовши, безперечно залишишся ти…

• Oliviya
• 11.03.11, 21:45

В мережі

[Приєднана картинка] Кохання в мережі - примара.Тут душ єднання - не секрет,Та враз розвіюються чари,Як вимикаєш інтернет.Вмикаєш - знову ніжність й ласка,Романтика немов в кіно.Та все ж не справжня вся ця казка,А ми їй вірим все одно...

• Oliviya
• 4.05.10, 00:00

Перепишу історію любові

Перепишу свою історію любові, Перемалюю ілюстрації до неї, Та так, щоб в кожному написаному слові Не було смутку і розлуки апогею. Перегорну сторінки із розчаруванням, Переспіваю саундтрек ще раз вітрами, Щоби сльозами не дощило в ній світання І розпач протягом не шастав щоб ночами. Передивлюсь усі бажання і розмови, Візьму з них ноти, що давно у мріях снились Й перепишу свою історію любові, Щоб в ній був ти,- не він, не хтось, а ти лиш…

• Oliviya
• 8.01.11, 02:39

Моєму Сонечку

Сонце — не сонце, вітер — не вітер, Щастя, — не щастя, коли ти не мій. Ніжністю серця, полум’ям літа, Пристрастю ночі, загадкою мрій Я тебе знову цілую… і кличу… Кожної миті згоряю до тла… Знову твоє я малюю обличчя, Очі твої… Скільки ж в них є тепла! Знову крізь відстань тебе обіймаю, Шлях прокладаю до тебе з надій. Я так люблю!!! Тільки, Сонечко, знаєш Сонце — не сонце, коли ти не мій…

• Oliviya
• 18.06.10, 21:00

Дозволь

Дозволь помріяти про тебе як колись, Торкнутись поглядом плечей твоїх, обличчя, Відчути ноти осені незвичні, Що у волоссі кружевом сплелись І манять в вись… Дозволь піти по краї неба-скла, Осколки мрій мозаїкою скласти І не боятись вижити чи впасти, А догоряти всім єством до тла Від рук тепла. Дозволь мені не бачити. Візьму Й помчу всліпу тебе до зір гарячих… В коханні, віриш, не буває зрячих, Тож в ньому легко звабити пітьму Й лишить саму. Дозволь любити! Так, як ще...

Читати далі...

• Oliviya
• 31.10.11, 00:35