Країна дивовижна Чудасія

Милим нашим янголятам-діточкам присвячується В країні дивовижній Чудасії Небесна височінь опалово-бузкова, Нічне – одне з двох сонець – темно-синє, А денне – різнобарвне, веселкове. Тут, в Чудасії, котики сріблясті З надзвуковою швидкістю літають, Кущі багатолапі та пухнасті В лісах та луках весело стрибають. Завбільшки з кошик ягоди суниці За тиждень пуп’янком стають і знову Квітують, родять… Стрімко блискавиці З-під...

Читати далі...

• The Beauty!
• 8.02.11, 21:03

Слово - це свято?

* Повірили люди Що слово - це свято. Таких марновірців Навколо багато. Навколишній світ Нас мовчанням гнітить. Та слово стрілою Отруйной летить. Ото ж і виходить Тоді вже не свято, А сльози й страждання І горя багато. Людина жорстока, А звір не зобидить Не ткне звисока Як тебе ненавидить. Орел з висоти Всім прокльони не носить. А плІтки синиця Селом не розносить. І кит із дельфіном У морі не брешуть Заради потіх Язиками не чешуть. Конвалія словом жорстоким ...

Читати далі...

• ДМВ73
• 23.12.08, 14:41

якщо я доживу до дати...

якщо я доживу до дати, у якій вважатимусь дідом, я скажу онукам: вчіться стріляти, інакше вони знову прийдуть ті потвори що лізуть у родичі аби вигнати вас із дому і не буде ніякої помочі бо чуже не потрібне нікому окрім тих хто прийде неодмінно аби всістись на ваші шиї вчіться стріляти бо це єдине що потвора на жаль розуміє[Приєднана картинка]

• rutzit
• 14.03.24, 20:00

Аполлон Григорьев "ПРОЩАНИЕ С ПЕТЕРБУРГОМ"

Без цензури. Прощай, холодный и бесстрастный Великолепный град рабов, Казарм, борделей и дворцов, С твоею ночью, гнойно-ясной, С твоей холодностью ужасной К ударам палок и кнутов. С твоею подлой царской службой, С твоим тщеславьем мелочным, С твоей чиновнической жопой, Которой славны, например, И Калайдович, и Лакьер. С твоей претензией — с Европой Идти и в уровень стоять. Будь проклят ты, ебена мать!

• uraha
• 2.07.12, 20:34

Хуліганисті пельмені.

Оригінал фото з підписом знаходиться тут http://photo.i.ua/user/567984/24236/1584521/?p=5#comments &nbsp...

Читати далі...

• ДМВ73
• 24.09.08, 17:14

«Не зря»

[Приєднана картинка]Блеск пропадает из разбитых отражений,Живые корни прорастают в кирпичи,На пепелище инквизиторских сожжений,Цветёт огарок не расплавленной свечи.Шумят и плачут небеса опять дождями,Скупая осень пахнет влажною землёй,Костры из листьев догорают, между нами,Свой дым затягивая горькою петлёй.И как развалина, поросшая кустами,Я вновь застыл среди туманов октября,Глядящий в ночь своими окнами-глазами,В сухой надежде, что я выстоял не зря.© William van Warg (фото и текст)

• SoDBaCH
• 18.10.23, 18:15

Осіння елегія

З неба дощик прохолодний Знову посіває... Осінь... В сон природу клонить, Та життя триває. Бо ведмідь ляга в барлогу Й швидко засинає, А людині денно й нощно Спокою немає. Восени і влітку смачно Хочеться поїсти. І оселю хоче мати Щоб було де сісти. Щоб зручнісінько влягтися В ліжко, на дивані, У біфштекс, шашлик чи булку Вп’ястися зубами. І не босими ногами Бігати із жбаном — В "Мерседесі" чи "Тойоті" Мчати автобаном. Літаки і пароплави Що...

Читати далі...

• ДМВ73
• 12.10.11, 11:18

Раз уж пошли стихи...

Написано вскоре после "оранжевой" революции. Мне почему-то кажется, что второй раз будет уже не так. Душно стало всем народам От предчувствия дождя. По небес высоким сводам Гром да молния идя, Принесли смятенье в души, В мысли, в разумы людей. А без ветра паром душит, Ждут все бурь, все ждут дождей! Кто боится их и прячет В погреба свое добро, Кто смеется, кто-то плачет, Кто за меч, кто за перо... Смотрим в небо с ожиданьем, Все готово для борьбы...

Читати далі...

• Mike911
• 7.03.10, 18:38

Не журись.

* Чому дівчина знов така сумна, Куди поділась посмішка безкрая? Та не журись, чарівная моя Уся біда, колись таки, минає. То ж посміхнись сама в прийдешній день, Назустріч перехожий осміхнеться. І стане знову легко на душі, Уся твоя журба відраз минеться. Залишиться лиш радість від життя Душа кохання пісню заспіває. Відразу зникне вся твоя журба, І вже тебе ніколи не здолає. 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

• ДМВ73
• 16.11.08, 11:50

Шановним флудерам присвячується.

* Я вас,шановні флудери, Ніколи не жалів. Та від навали флудерської Мало не зомлів. Який букет чудовий У флуді процвітає. То може весь ваш колектив Мету велику має? Талант великий флудерский У блогах прославляти, Зафлужувати інтернет І совісті не мати? Позаздрив би всім флудерам Сам метр Еміль Золя. Якби знайомий з флудом сам Він був хоча б здаля. Шекспір свої трагедії Ніколи б не писав, Якби він мав комп’ютера І хист до флуду мав. То може б й доля Пушкіна По...

Читати далі...

• ДМВ73
• 20.09.08, 15:03