Жовтень

[Приєднана картинка]Холодний вітер наганяє хмари,Шумить і стогне прохололий ліс,Долами осінь розстила тумани,Цю дивну пору жовтень намприніс. І з кожним днем стає все холодніше,Зриває вітер листя із гілок,І сонечко встає щодня пізніше,І довше хмари дивляться в ставок. Вже на деревах листя пожовтіло,У вирій полетіли журавлі,І небо зажурилось, посивіло-Це верховодить осінь на землі.25.09.2012 Олександр Чалий

• trifolium
• 25.09.12, 22:25

Поетичний змаг

Жорж Дикий СКОК – СКОК, АБО «ВЕРШНИК УДАЧІ» Віртуальне життя – ритуальне життя, Я у ньому скачу по удачу Я скачу без коня Через ніч в світло дня Я скачу – тільки світла не бачу Так минають роки Проминають віки Я скачу. Я скачу і не плачу Плаче Доля моя, Плаче в дома сім’я – Найдорожчим плачу я без плачу А для чого – хто зна? Де блукав допізна? Де скакав без коня по удачу? Я удачу догнав Я удачу загнав І тепер разом з нею я плачу – Ти, удача моя, Ми з тобою...

Читати далі...

• Богдан Бо
• 21.12.10, 13:40

Листопад

Листопад… Шелест - Шерех - Шурхіт - Свист… Багряниця – Падолист… Запах айстр, тополь… Терпкий!.. Дуб старий рипить… Хрипкий… Шепіт сонний - мріє сад… Сон про вирій… Листопад!.. 13.09.2011 свідоцтво про публікацію № 11109260843. © Stepans’ka Marina (SMG) [Приєднана картинка]

• The Beauty!
• 13.09.11, 22:09

Любіть Україну (повна версія) - Володимир Сосюра

Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. [ далі... ]

• Україночка_Я
• 2.01.10, 19:15

8 січня виповнюється 75 років з дня народження Василя Симоненка.

Проживши неповних 29, він залишив яскравий слід в українській культурі. Його поезія давно хрестоматійна, а багато віршів стали піснями. Та серед усіх творів Симоненка є вірш, якого одного вистачило б, щоб зробити безсмертним ім’я поета. Його слова, звернені до найглибшого «Я» кожної людини, пробуджують свідомість і нагадують, навіщо ми живемо на цій землі.«Простір свободи» закликає Тебе оживити цю поезію в своєму серці. Почуй ці слова і зроби так, щоб їх почули інші. Прочитай цей...

Читати далі...

• Україночка_Я
• 28.12.09, 17:32

Поезія надвечір

Олександр ОЛЕСЬ КНЯЖА УКРАЇНА Холм і Львів Раз Данило був на ловах І у лісі заблудив. Довго він шукав дороги, Довго в пущі він ходив. Аж виходить на поляну: Ні дороги, ні стежок. На поляні горб високий, Вкритий килимом квіток. “Ось де місце для твердині!” — З уст зірвалися слова. “Тричі голову розіб’є, Доки візьме татарва! І твердиня тут постане!” — Князь Данило порішив І залізною рукою Перший камінь положив. І робота закипіла: Ліс рубати почали, Тут копають рів...

Читати далі...

• Sunny Side
• 6.03.13, 17:27

Ми будем кращими

Галина Гордасевич Покаяний псалом На душу впали порохи, І висохла вона на мумію. Прости нам, Господи, гріхи, Бо грішимо по скудоумію. Сяк-так долаємо добу, Все спішимо, все щось моторимо. Прости нам, Господи, злобу - Самі не відаєм, що творимо. Засадим брата до тюрми, Скуємо ланцями залізними. Прости нас, Господи, що ми Живцем у царство Твоє ліземо. А треба хрест свій пронести, Щоб стати із раба людиною. Прости нас, Господи, прости, Хоч перед смертною...

Читати далі...

• Богдан Бо
• 27.03.10, 12:38

Жан Ніколя Артюр Рембо

КОВАЛЬ Палац Тюїльрі, 10 серпня 92 р. Високочолий, він гігантський молот стис. Страшний у величі й сп'янінні, сміючись, Неначе бронзова сурма неповторима, Й обвівши короля жорстокими очима, Коваль Людовіка Шістнадцятого тут Повчав, а навкруги штовхався чорний люд, Брудними лахами торкаючись панелей. І випнув черево блідий король дебелий. Блідий як бранець, що бреде на ешафот, Сумирний, наче пес, не відав він гризот, Бо цей гидкий коваль, що мав широкі плечі, Йому сказав такі...

Читати далі...

• Діду
• 11.09.10, 22:26

«Белый, пока летел»

[Приєднана картинка]Выточены из глаз, Русла соленых рек,Взор уплывает вниз,По горизонту век,Пенятся на волнах,Тени далёких птиц,Сыплются как песок,Образы без границ.Падают сквозь узор, За мириады снов,Мимо чужих небес,Мимо своих оков,Образы будто снег,Первый и навсегда,Белый, пока летел,Черный, когда вода.© William van Warg

• SoDBaCH
• 22.11.23, 20:01

Світ в дитячій долоньці

Маргаритоньці присвячується Маленькі та ніжні долоніНебесної вісниці – доні, І погляд її найчистіший, Шукаю який найчастіше, І щебет– розрадник і втіха,Й перлинки веселого сміху – Непевний,хисткий та бурхливийТримають мій світ незрадливо. І міцно. Малі охоронці!..Світ цілий – в дитячій долоньці… 05.07.2011© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109270074

• The Beauty!
• 7.07.11, 21:51