Слова

Я дістаю з глибин душіСлова, нанизую в намисто.І вішаю думки-віршіСушитись на душі горище.А прийде день коли смутний, Спітка розчарувань хвороба, Підступить зрада в час нічний, Уперто стане близ порога, Дістану я намисто слів - Від Господа ясний дарунок.Відступить поступово біль, Як заварю цілющий трунок.Щодня кладу віршів жмутокЯ на олтар поезії терновий.Спасибі, Боже, за криницю почуттів, За зцілення Твоїм нетлінним Словом![Приєднана картинка]

• sonce-33
• 15.06.14, 00:38

«Молитва»

[Приєднана картинка]Ти кличеш мене за обрій,Чужих та буремних мрій,О пізній годині – добрій,У ранній годині – злій,У час коли тануть зорі,Коли я палаю весь,Де ніч мерехтить надворі,Там серце блукає десь.Ти завжди зі мною поряд,Немов дивовижний сон,Повіки сховають погляд,А тишею стане фон,Зіб’ються птахи докупи,І геть полетять ключем,Я мріяв усе здобути,І став королем нікчем.Тепер імператор злиднів,Наказ віддає щурам,Щоб мрії ось ці, огидні,Тягли у порожній храм:«Коліте їх там ножами!Товчіть...

Читати далі...

• SoDBaCH
• 13.03.24, 20:35

виклик...

---                                                --------                                    ---Доля мене викликає...Доля тепер не чекає...Доля спокути не знає,А душа й не питає...---Ніч така темно тягучаБачу у снах сиві кручі...В спіралях польоту щезаю,А душа слів не має...---І спочинку не можу здобути,І між знаками комі не бути,І Тебе щось не можу забути...Крізь роки недосяжно збагнути.---А десь птахи по світу кружляють,В небесах творять наші думки.Хтось із засідки в птахів стріляє,Серце...

Читати далі...

• AMA-XXX
• 21.08.10, 20:25

Країна дивовижна Чудасія

Милим нашим янголятам-діточкам присвячується В країні дивовижній Чудасії Небесна височінь опалово-бузкова, Нічне – одне з двох сонець – темно-синє, А денне – різнобарвне, веселкове. Тут, в Чудасії, котики сріблясті З надзвуковою швидкістю літають, Кущі багатолапі та пухнасті В лісах та луках весело стрибають. Завбільшки з кошик ягоди суниці За тиждень пуп’янком стають і знову Квітують, родять… Стрімко блискавиці З-під...

Читати далі...

• The Beauty!
• 8.02.11, 21:03

«Не зря»

[Приєднана картинка]Блеск пропадает из разбитых отражений,Живые корни прорастают в кирпичи,На пепелище инквизиторских сожжений,Цветёт огарок не расплавленной свечи.Шумят и плачут небеса опять дождями,Скупая осень пахнет влажною землёй,Костры из листьев догорают, между нами,Свой дым затягивая горькою петлёй.И как развалина, поросшая кустами,Я вновь застыл среди туманов октября,Глядящий в ночь своими окнами-глазами,В сухой надежде, что я выстоял не зря.© William van Warg (фото и текст)

• SoDBaCH
• 18.10.23, 18:15

Я вас таки дістану)))

Така от я собі українка, без фанатизму. Не ношу вишиванку, в церкву рідко хожу, не дуже люблю українські народні пісні, не тому що не люблю зовсім - сумні вони здебільшого. Дехто навіть образитись на мене умудрився за такий "крамол". Ну це я просто згоряча. Але ж ми не можемо бути усі однакові під копірку? хіба ні?Та справа не в тім. Допоможіть будь-ласка віднайти українські вірші і пісні від яких хочеться жити. і не просто жити, а так би мовити досить активно жити))))) (для...

Читати далі...

• Sunny Side
• 27.02.13, 22:59

Пристрасний спокій

Вірш невідомого японського поета століття в стилі "нагаута" - "довгий вірш" з антології "Кокін-вака-сю" Цю антологію було складено в 10-му столітті, однак твори, що входять до неї, було створено ще раніше. "Нагаута" - досить рідкісний вид японської поезії, бо японець не часто відкриває глибини свого духу і почуттів. Ми зустрічатись майже перестали Відтоді серце радісне моє На небо в чорних хмарах схоже стало Кохаючи, Не дорікаю! Ні! Як той...

Читати далі...

• nolofinve
• 28.03.11, 20:28

Немытая Россия

[Приєднана картинка]Ми не так давно тішилися "ікрою путіна", і я намагалася пригадати, який же це перл надіслала була мамі з Уралу її знайома. І ось нарила.Не знаю, чи вчать ще в школі відповідний вірш...

• dytyna
• 8.11.12, 18:04

З улюбленного. Василь Симоненко

Василь Симоненко Скільки б не судилося страждати, Все одно, благословлю завжди День коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. День, коли мої маленькі губи Вперше груди мамині знайшли, День, що мене вперше приголубив Ласкою проміння із імли. Як мені даровано багато, Скільки в мене щастя, чорт візьми! – На землі сміятись і страждати Жити і любить поміж людьми!&nbsp...

Читати далі...

• Galina_K
• 29.12.08, 22:08

Човником Місяць...

присвята моїй любій доні Човником Місяць у Всесвіт пливе, Сон тихий лагідний доню гойдає. Сон - світ чарівний, де казка живе - Звідти щоночі вона прилітає. Очі заплющуй, у путь вирушай, В мандри - країною мрій та чудес! Віру в дива, доню, не залишай! Спи, янголя - подарунок небес! 22.07.2010 ...

Читати далі...

• The Beauty!
• 22.07.10, 21:17