Мені сняться чарівнії сни...

Мені сняться чарівнії сни, вони інколи ледь кольорові. В них приходить відлуння Весни - найчарівніша жінка у світі. Вона палко цілує мене, дуже ніжно торкаючись скроні. В її синьо – блакитних очах... лиш для мене буяють там... квіти. В моїх синьо – смарагдових снах... бачу очі її волошкові. Мені сняться чарівнії сни, де вона по стежинці із зірок... Що, як краплі роси, в блискотінні своїм мерехтять. Прямувала ходою легкою… на крилах кохання і мрії... І...

Читати далі...

• Master
• 26.03.10, 12:28

Спосіб жити

Марнославство – спосіб жити, Що вдягнути, з ким дружити, Змарнувати час престижно… Марнотратство – «Після мене Хоч потоп!..» Тим часом – нене!!!- Вже й життя минуло грішне. 02.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

• The Beauty!
• 2.12.10, 19:18

Голос надії

***А я кажу вам: день іде,Іде така година,Коли ні тут, ні там, ніде,Кордонів жодних не буде,Лишь даль далека, синя.А я кажу вам: близький часІ хвиля недалека,Що буря звіється нараз,Згуртує і змітає насІ зблизька, і здалека.Хто каже вам, що все одно,Де жити, як вмирати,Той тягне вас в багно на дно,Той вам дає без дна судноІ каже кермувати. А я вам кажу: майте слух,І позір тому дайте,Що вам говорить волі духПро близьку хвилю заверух,І хвилі тої чайте!..1911 р. Богдан Лепкий

• Офели
• 13.03.11, 20:47

Ущипніть мене...я мабуть...сплю.

"Зорепад, сьогодні, зорепад... заяснів вночі вишневий сад. Наче й не дарунок то весни - квіти запахущі та ясні... Падають з небес зірки - вогні... Все здається казкою мені... хто ж зірки із неба....позривав??? Мабуть Майстер руку тут приклав..." &nbsp...

Читати далі...

• Master
• 24.02.10, 18:15

Арфи осінні

По гілках - золоті витинанки, Дощ мережить і небо, і землю. Саксофони та арфи осінні... Чуєш, грають?.. 21.09.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

• The Beauty!
• 21.09.10, 21:55

Любіть Україну! ( до назви нашого співтовариства)

Вірш Володимира Сосюри “Любіть Україну”[Приєднана картинка]Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води, В годину щасливу і в радості мить, Любіть у годину негоди!.. Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну.Між братніх народів, мов садом рясним, Сіяє вона над віками... –Любіть Україну всім серцем своїмІ всіми своїми ділами!.. Для ...

Читати далі...

• Богдан Бо
• 24.07.14, 14:11

І все...

Хоча б на хвилинку, хоча б на секунду Зустріти тебе Будь-де. Сказати про те, що я ще не забула Мені ще все зле Пусте Обняти тебе, шепотіти кохаю Зламати себе Тебе Забути про те, що ми всі забуваєм Віддати тобі Усе Хоча б на хвилинку, хоча б на секунду Забути тебе. Шепотіти кохаю Не знаю. Одну лиш хвилинку І все. 2007-й. Мій:)

• hazen
• 16.04.10, 17:20

Хризантеми.

Вечір, темніє на дворі. Осінь листям стукає в двері. У кімнаті нас лише двоє, Я і новий вірш на папері. А на дворі осінь гуляє, У саду цвітуть хризантеми. Сліпий старець у хлопця питає: - Іванку, де ми? Із дерев листя спадає, Вітер віє не знає втоми. Хлопець в старця старого питає: - Діду, хто ми. - Українці ми сину, Ми українці. Ми мов ті хризантеми осінні, Дуже довго за волю боролись, Та навіки ми стали вільні. Ранок, на дворі світає, Вірш читаю, зміст не можу збагнути...

Читати далі...

• ДДВ+
• 14.09.08, 23:57

Научи меня, дед

«Научи меня, дед, - как по-божески жить, Как мне сад посадить, как мне деток растить, Как из дому родимого в ночь уходить… Научи меня, дед, - как молчать и терпеть, Только кровью блевать да зубами скрипеть, Только стоном стонать, только хрипом хрипеть… Научи меня, дед, - как от всех не отстать, Как те сосны валить, как те шпалы пластать, Как, спиною к метели, могилу копать… Научи меня, дед, - как обиды сносить, Низко голову гнуть да пощады просить, &nbsp...

Читати далі...

• Lovetrance!
• 3.05.12, 18:16

...завмер в молитві...

згадка про вересневий вечір на Володимирській гірці Пригадую... Вечірній древній Київ Князь Володимир у задумі споглядав. Зітхав Дніпро... Про що він мріяв? Неголосно що князеві розповідав? ПраЮний, Вічний, Дід Старезний - Час Над містом сиві крила розпростав. Дніпро, і гірку Володимирську, і нас Двох м'яко присмерк вересневий огортав. Незламний, в бронзі князь на постаменті, Як хоронитель Києва, з хрестом стояв. Світ поза часом, простором, в моменті Завмер...

Читати далі...

• The Beauty!
• 29.09.10, 20:23