У травневому подиху сонце заходить, На прощання умившись весняним дощем. Шкода тої весни… Знов мені це доводить В серці тихий і якось пронизливий щем… Шкода мрій весняних, що леліяли зорі, Пелюсток яблуневих у сяйві ночей, І вишневого цвіту в вечірнім просторі, І фіалок задуманих синіх очей… На прощання обійму я травень думками, Що лягають рядками жалю на папір, А він смуток розвіє й помчить знов вітрами, Хай востаннє, та так незабутньо до зір!
[Приєднана картинка]Я наполню мешки под глазами,Молчаливой тоской из глазниц,Эти призраки что, между нами,Духи умерших в муках границ.Посмотри, покосилась основа,Скоро выпадет море к чертям,Все уплывшие в поисках крова,Привыкали в итоге к сетям.Все, кто были когда-то ретивы, Дерзко рыли лопатой любви,Свои рвотные будут позывы,Превращать в ритуал на крови.Бесподобное плоское танго, На вполне себе круглой земле,Атакует безумием с флангов,Умирая как жук на игле.А в продукте студийного...
Чи слухаєш ти тишу так, як я, Впиваючись в її чарівні ноти, Чи відчуваєш як до забуття Солодкий і звабливий її дотик?.. Чи так як я вдивляєшся ти в ніч, Шукаючи із зір бажань намисто, І чи сумуєш з сонцем віч-на-віч Як перший блиск зорі цілує місто?.. Коли хмільними сутінками я По твоїх венах розіллюсь в ці миті – Чи будеш відчувати ти життя, Чи будеш ти мене таку любити?!
[Приєднана картинка] Афишами столбы одеты, О том расскажет каждый лист, Что к нам сегодня же приедет Известный в мире пианист. И вот концертный зал заполнен, В проходах даже негде стать, Партер уже народа полон, Когда же будут начинать. И вот поехали, качаясь, Тожественно, кулисы врось. Стоит на сцене, улыбаясь, Возле рояля, жданный гость. Но вдруг откуда-то из зала, Мальчишка маленький возник...
Мені було сьогодні ніжно, Як може буть лише у снах: Сміялись білим цвітом вишні, Мовчали глеки на тинах, Було замріяно і рано, В тумані спало потайне, А вдалині стояла мама Й додому кликала мене.[Приєднана картинка]
Думки в невпопад, на душі якось сумно і холодно… Тебе вже давно не чекаю й не кличу у сні, Та знов зорепад  ...
[Приєднана картинка] Я не зможу тебе забути – Ніжну посмішку й лагідні очі. Я так хочу тебе огорнути Усім серцем холодної ночі. У душі твій барвінковий погляд Оксамитовим морем розлився. Наче мрія, солодкий дотик На вустах моїх залишився. У тумані осіннього ранку Почуття наші будуть блукати. І росинками з вій упадуть на світанку, Я не хочу тебе забувати…
Морок упав навколо,Тиша лунає гучно,Тане мов крига молодь,Жах вже стріляє влучно. Болю та жаху боятись?!.Ні. Та тремтить стежина –В болоті не можна сміятись,Чи випрати одежину… Одна розумна є думка,Готова живих захистити –Не марна лиш дія така,Яка дасть гарантію жити.Не варто, в ім*я життяТанок смерті братам танцювати,З фарб ненависті, небуття,Любов нам всім малювати… Народить земля лише те,Яке засіваймо насіння,Без люду і дім зацвіте,Поселиться в нім павутиння. Тому за...
[Приєднана картинка]" Творіть справи добрі, та в славуРода вашого і Предків ваших, та обрящите заступництво від Богів Світлих ваших." (с)Мавпочка перед люстерком. ******************************
[Приєднана картинка] Лунають дзвінко дзвони Великодні, Співають ангели величнії пісні, Ясніше квіти зацвіли сьогодні І пташечки співають голосніш. Христос Воскрес! Смерть подолав назавжди, Принісши людям в дар свою любов, Своє прощення, милість, сонце правди, Звільнивши світ від зла страшних оков. Христос Воскрес! Зі святом, Україно! Величні піснеспіви скрізь луна. Хай в кожен дім, у кожную родину Несе Великдень пригорщу добра, Мішок здоров’я, злагоди і ласки...