Все, що могли, уже віддАли Старшому брату на поталу. Та не вгамовується Раша, Не до вподоби їй свобода наша. Куди ж ти лізеш, старший брате? Невже й повітря наше хочеш відібрати? А потім виявиться, що й цьогО замало, Запрагне наших душ твоє осине жало. Та посміхається лиш хитро старший брат, Що у країні в нас не єдність, а розбрАт. Що наша влада, прикриваючись законом, Знущається лиш з власного народу. Що дружба найміцніша з ним, єдиним, Та дружить влада...
[Приєднана картинка] … Він втікав, …а в нього стріляли люди ... Проломлюючись лапами в колючий сніг, Вовк знав, що порятунку вже не буде ... Нема нічого страшнішого, ніж людина ...і він біг … А в цю же мить, … за сотні кілометрів, Виконувався смертний вирок ... - як рок, Дівча малолітнє в медичних нетрях Аборт вчетверте, …пішла на смертельний крок… Малюк кричав! Але крик його ніхто не слухав, Він кликав на допомогу: «Мамочко, постій!» Ти...
[Приєднана картинка] Тобі важко? Візьми мої крила… Хай вони допоможуть піднятись. Додадуть тобі віру і сили, Зможуть сум і тривогу здолати. Так буває в житті - темна смуга Часом сонячне світло ховає. Хто здавався тобі вірним другом, В найскрутнішу хвилину тікає. Часто доля над нами сміється І в залежність від себе жбурляє. Та не зможе зламати серця, Що невдачі і біль їй прощає. Бог з любові до нас це усе допускає, Бо лиш той, хто уміє терпіти, Хто...
Ще вчора вони були з-поміж нас… І по житті з своїм народом крокували. Та рідну землю бачили в останній раз, Коли у рейс смертельний вирушали. Із найріднішими прощались у цей день, Щоби ніколи вже назад не повернутись. Невтішним горем для батьків і для дітей Польоту цьому треба було обернутись. Вже швидко їх смертельний час проб’є… Вони ж безпечно у літак сідають. Вони іще живуть… І в кожному надія є… Та в небі ангели уже на них чекають. Тільки серця ...
Уміти вибачити - дар посланий від Бога, Не на словах, а серцем, - головне в Душі. Пробачити і відпускати, не тому, що змога, Тому, що істинно - запрограмовано в судьбі. [Приєднана картинка] Прощати й знати, що усе в минулому, Образи й біль понеслись в небуття. В Душі … і серці запанували ласка і турбота, Ти знай, ... - не варто псувати життя. Вміти прощати - особливе мистецтво; Не кожному дано, не...
[Приєднана картинка] У весЕлковім краї, там, де небо безкрає, Де червона калина, є прекрасна країна. Там, де трави шовкОві і ліси смерекОві, Де пшеничне колосся золотом розлилОся. Мова там солов’їна, чиста, наче перлина, Лагідна й милозвучна, мелодійна й співуча. Богом благословенна, ворогам нескорЕна, У серцях своїм дітям вона сонечком світить. Їх любов”ю єднає й вірою зігріває, А красу її цвіту знають в цілому світі. Край дитинства і...
[Приєднана картинка] Ти тільки будь і більшого не треба! Не вимагатиму у неба розуміння... І, залишаючись світанками для тебе, Благатиму лиш одного - терпіння! Терпіння пережити долі відстань, Бо скоротити час немає змоги, Та вміння віднайти жадану пристань, Де у душі не...
[Приєднана картинка] Україно моя! Я вклоняюсь низенько тобі За одвічно святе твоє небо безхмарно блакитне, За колосся твоє золочене душею землі, За до волі і правди стремління твоє ненаситне. Україно моя! В барвінковому зелен вінку, В калиновім намисті й волошкових мрій вишиванці Ти в серця засіваєш надію, любов, доброту І всміхаєшся сонцем, росинками вмитим уранці. Україно моя! Я навіки частинка тебе І я горда, що в мене таки українське коріння, І що мова моя солов’їним...
«Встань з колін, Україно! – чомусь закликають,– Піднімися, вже годі покори століть…» Тільки я України такої не знаю, Що скорилась і що на колінах стоїть… Ні, моя Україна не падала в ноги, Не покірною була рабинею, ні! Україна моя крізь всі терни-дороги Йшла із піснею й вірою, хай і в вогні! Україна моя всі свої небокраї Умивала від крові поранених душ Своїх дочок й синів… і всміхалась… Я знаю Україну нескорену – тільки таку! Хоронити мою Україну не треба! Бо не плаче вона –...
[Приєднана картинка] А хочеш я буду ніжною, Ласкавою та жаданою, Води краплинкою свіжою На спраглих вустах,  ...