Українські звичаї та традиції
Пошук
Пошук в архіві по фразі "мої вірші"
Дар посланий вiд Бога!
Уміти вибачити - дар посланий від Бога, Не на словах, а серцем, - головне в Душі. Пробачити і відпускати, не тому, що змога, Тому, що істинно - запрограмовано в судьбі. [Приєднана картинка] Прощати й знати, що усе в минулому, Образи й біль понеслись в небуття. В Душі … і серці запанували ласка і турбота, Ти знай, ... - не варто псувати життя. Вміти прощати - особливе мистецтво; Не кожному дано, не...
- Лесь Кавун
- 10.12.11, 22:38
Моя Україна
[Приєднана картинка] У весЕлковім краї, там, де небо безкрає, Де червона калина, є прекрасна країна. Там, де трави шовкОві і ліси смерекОві, Де пшеничне колосся золотом розлилОся. Мова там солов’їна, чиста, наче перлина, Лагідна й милозвучна, мелодійна й співуча. Богом благословенна, ворогам нескорЕна, У серцях своїм дітям вона сонечком світить. Їх любов”ю єднає й вірою зігріває, А красу її цвіту знають в цілому світі. Край дитинства і...
- Voloszka
- 11.11.10, 22:27
Ти тільки будь...
[Приєднана картинка] Ти тільки будь і більшого не треба! Не вимагатиму у неба розуміння... І, залишаючись світанками для тебе, Благатиму лиш одного - терпіння! Терпіння пережити долі відстань, Бо скоротити час немає змоги, Та вміння віднайти жадану пристань, Де у душі не...
- Silv@
- 1.04.10, 16:43
Україно моя!
[Приєднана картинка] Україно моя! Я вклоняюсь низенько тобі За одвічно святе твоє небо безхмарно блакитне, За колосся твоє золочене душею землі, За до волі і правди стремління твоє ненаситне. Україно моя! В барвінковому зелен вінку, В калиновім намисті й волошкових мрій вишиванці Ти в серця засіваєш надію, любов, доброту І всміхаєшся сонцем, росинками вмитим уранці. Україно моя! Я навіки частинка тебе І я горда, що в мене таки українське коріння, І що мова моя солов’їним...
- Oliviya
- 25.08.10, 18:33
Моя Україна
«Встань з колін, Україно! – чомусь закликають,– Піднімися, вже годі покори століть…» Тільки я України такої не знаю, Що скорилась і що на колінах стоїть… Ні, моя Україна не падала в ноги, Не покірною була рабинею, ні! Україна моя крізь всі терни-дороги Йшла із піснею й вірою, хай і в вогні! Україна моя всі свої небокраї Умивала від крові поранених душ Своїх дочок й синів… і всміхалась… Я знаю Україну нескорену – тільки таку! Хоронити мою Україну не треба! Бо не плаче вона –...
- Oliviya
- 29.05.10, 15:45
Я зможу дощем пролитися...
[Приєднана картинка] А хочеш я буду ніжною, Ласкавою та жаданою, Води краплинкою свіжою На спраглих вустах,  ...
- Silv@
- 16.06.10, 20:30
Хамелеон
Ночей не вічні болісні окови. Розправить небо крила-рушники і прийде ранок. Знов. Обов'язково! Надію погодує із руки. І ти всміхнешся, бо усе минає. І це мине, як твердив Соломон. В житті, на жаль, без горя не буває утіх і радостей. Життя – хамелеон. Ти тільки вір! У щастя. Без розмови! Молитвою рятуй нічні думки, а ранок прийде, знай, обов'язково, надію годувати щоб з руки!
- Oliviya
- 23.11.13, 14:18
Прощай, 2011-тый!!!
[Приєднана картинка] Пусть уходит Старый Год !И с собой пусть заберёт:Все невзгоды и печали, Дела, которые не начинали Обиду от упрёков и слов, Пустоту наших кошельков, Жизненную головную боль, Мысли горькие, как соль Выплату долгов, - Забери Снегурка с собой, Ту любовь, что без ответа, Град, что выпадает летом  ...
- Лесь Кавун
- 31.12.11, 14:45
Вічная пам"ять
Стоїть на колінах знедолена мати. Від болю нестерпного рветься душа. Цей розпач вона вже не зможе здолати. Остання з родини цей світ залиша. Стискають Розп’яття знесилені руки. Зосталось так мало… Наблизився час. Не буде терпіння, закінчаться муки. І чути їй “Мамо, ходи вже до нас…” Ті руки, що пестили їх і ростили, Від лиха й біди захищали не раз. Учора останнього з них схоронили… І промінь надії у серці погас. Немає нічого навколо живого. На вулиці – трупи ...
- Voloszka
- 27.11.10, 10:27
Для Тебе !!!
… Для тебе створюю пісню кохання, Будемо милий з Тобою її ми співати, Звуки пісні летітимуть лісами й полями. Зможуть до добрих людей завітати. Щоб щастя усі нам з Тобою бажали, Щоб небо без краю, щоб доля безхмарна, Щоб усе те було - у моїй пісні кохання І щоб губи мої навік злилися з Твоїми. Щоб зерно кохання пустило коріння, Щоб любов наша, милий, з Тобою розквітла Я здіймуся вітрами в квітневе повітря, Полечу буревієм до милого стрімко Щоби знову він...
- Julia_21*
- 15.04.11, 11:48
