Українські звичаї та традиції

Пошук

Пошук в архіві по фразі "мої вірші"

Світ очима дитини

Мамо, поглянь – "Добрий ранок!" до мене Сонечко з неба гукає І посміхнулась травичка зелена – Радо мене зустрічає. Мамочко, чуєш яку гарну пісню Пташка співає невпинно – Це вона з нами вітається звісно, Чемна ж бо, мамо, пташина. Буду я також слухняна і чемна, Щоби ти мною гордилась, Я ж бо людиною звусь не даремно – Ти це сама говорила. Знаєш, ти правду казала, матусю – Все мене радо вітає, Коли я щиро усім посміхнуся Й доброго ранку бажаю!

про віру

Шукаю віру. Де її знайти? В які світи іти її шукати? Чи може вона завжди поряд йти, Чи може її треба прив’язати? Шукаю чесність в кожному із нас. Я знаю вона є, бо мусить бути. В одних захована глибоко «про запас», а інші нею творять інститути. Втрачаю мрію. Повернути як? А може і не варто рятувати? І всі мої невдачі долі знак? Та крил душа не хоче відпускати. Весни чекаю, сонця і тепла. Людина звикла все чогось чекати, і ...

Читати далі...

А насправді

Затуманений погляд від близькості, збожеволівший світ від очей і розпусно-небачені пристрасті заціловують губи й плече… Затуманений розум від грішностей, сонний вечір сп’янівший від згуб, від бажань, поцілунків і ніжностей твоїх рук, твоїх мрій, твоїх губ… Затуманене серце надіями у шаленстві від ласки щемить… тільки мить вдвох від щастя летіли ми, а насправді… вся вічність – ця мить…

Кращого немає

[Приєднана картинка] Сотні кілометрів, тисячі людей, краєвидів казка… Ранок… день… і вечір поцілує подих втомлених очей і моя молитва обійме за плечі. Сотні кілометрів. Так багато мов, але все ж я поруч – протягни лиш руку. Дивна й незбагненна іноді любов, навіть якщо стане відблиском розлуки. Пролітають мимо сотні роздоріж, ліхтарями вечір тихо догоряє… Кращого немає, повертатись ніж знов до свого додому, де тебе чекають.

Дотанцюй...

[Приєднана картинка] Бережи.Серце наче кришталь –розбивається легко.Бережи. Бо розколиться граньу душі від образ.Не спіши.Дотанцюй долі вальс,Рай відчуй, а не пекло.Не спіши.Бо не буде, на жаль,шансу другого в нас.

Люблю я вітер…

[Приєднана картинка] Люблю я вітер… З ним так легко, щиро… Він душу запитаннями не рве. Підхопить на могутні дужі крила І всі думки за обрій понесе. І всі проблеми, всі тривого й болі Стають мізерними, що й не помітить їх, Як відчуваєш насолоду волі На кінчиках крилатих рук своїх… Нестримний вітер… Як люблю я вітер! Коли весь світ біжить без вороття, А ти з опалих пелюсточок-літер Складаєш фразу: «я люблю життя»…

Всі дороги ведуть...

Коли світ розтирають жорна І надія всього зреклась, Коли в моді суцільне чорне, А всім іншим до неба – зась, І коли навіть Бог незримий Цей вселенський не бачить гріх, Всі дороги ведуть до рими Крізь безмежжя пустель людських.[Приєднана картинка]

Не твоя...

[Приєднана картинка] Не шукай в менІ демонів, Теж не невинний! Не лишилося спогадів - Гнів безпричинний. &nbsp...

Читати далі...

«Ти моє щастя»

Твої запорошені вії і ледве усміхнені губи без жодного зілля уміють мене приворожувать згубно. Торкнуться зірниці волосся, сковзне по обличчі долоня, – і все попливло, понеслося мов дика шалена погоня. Твої ледь примружені очі і трішки замріяний погляд запалюють зорі щоночі із кожною мрією поряд. Притихне задумано вітер, задивиться нічка зірчаста як я із сніжиночок-літер складатиму «Ти моє щастя»…

І тому...

Я читала про любов книжки, Та нема в них жодної підказки Як в реальність втілити ту казку, Де я млію від твоєї ласки, У якій зі мною поруч ти. І тому я вкрала у дощу Магію жагучої сльозинки, Що стікає по губах-жаринках, Що в очах запалює іскринки І хмелить бажанням досхочу. В запальної блискавки весни Вчилась спопелять думки я п’янко; В ночі – пристрасті украла вишиванку, Поцілунок ніжний – у світанку... І до тебе полетіла в сни… Я тебе випитувала в мрій, У зірок...

Читати далі...