Українські звичаї та традиції
Пошук
Пошук в архіві по фразі "мої вірші"
Я чекатиму…
[Приєднана картинка] Я чекатиму… твоєї радості, що в очах мов сонечко сміється, що немає ані меж, ні давності й виліковує за мить самотнє серце. Я чекатиму… твого лиш дотику, що легенько по устах сковзає і цілує плечі згубно-солодко, відкриваючи жадані небокраї. Я чекатиму… твоєї ніжності, що дарує смак натхненно жити, щоби знов розтанути у вічності із бажанням лиш тебе любити...
- Oliviya
- 8.09.10, 23:54
Лютневий день дзвенів сльозою...
Лютневий день дзвенів сльозою, Ставав реаліями сон, В якому янгол із косою Кривавих жнив почав сезон. Кружляли ворони. Мовчали. Пашіла гумою роса. Під градом із свинцю і сталі Летіли душі в небеса. Сплітались сила і безсилля, Тинявся вулицями гнів, І неба тануло вугілля, І жар бруківки пломенів.[Приєднана картинка]
- rutzit
- 21.02.19, 20:00
Дитинство
[Приєднана картинка]Великий світ. За верболозом біжить у безвість потічок, гризе колінцями чорнозем та ловить пам’ять на гачок. Хапає вітер за зап’ястя, музичить коників орган, та незабудкове причастя в блакитний зваблює туман. І пахне пилом, пахне літом, живою свіжістю води, а я іду великим світом,і не збираюся рости.
- rutzit
- 14.01.19, 20:00
Уві сні
Я оживаю тільки уві сні… Так добре в ньому – світ немов добріший Всі ті ж слова, і ті ж немов пісні, А серце б’ється радісно частіше. Мов ті ж обличчя, очі і уста, Та як вони усмішками іскряться! І двох сердець мелодія проста Так щиро ллється відголосом щастя. Я оживаю знову уві сні Як сумерки цілунком доторкнуться Моїх очей… як зорі чарівні У висохлі уста життям ввіллються… Тоді я доторкаюсь тих нот, Які не смію наяву любити, Які зціляють душу від незгод, Щоб хоч якесь...
- Oliviya
- 15.06.10, 11:56
Не вмію всміхатися…
Пройдусь одиноко по вулиці, Вдихну ніжний подих небес, Та сонце весняне знов хмуриться, Бо поруч немає тебе… Між всіх перехожих шукатиму Я знов твої очі й уста, І знову без меж сумуватиму, Що прірви між нами й міста… В моєму волоссі купатися Весняний промінчик буде, А я… я не вмію всміхатися Як поруч немає тебе…
- Oliviya
- 9.04.10, 19:01
Благослови
[Приєднана картинка] Повстань з колін вже, Україно! Зніми кайдани біло-сині! Вставай, народе, годі спати, Немає часу більш чекати. Устань, Вкраїно, підіймися! Наперекір катам всміхнися. Обпились крові вже Пилати Й тебе готують до розп’яття. Панує нечисть у країні, Прикрившись стягом біло-синім. Та їм вже Дух наш не зламати, Не довго ще їм панувати! Бо з нами Бог й могутні крила Архистратига Михаїла. Бо наша міць - Любов і єдність, Наш стяг - це наша...
- Voloszka
- 9.12.13, 20:59
Ну що слова?
Ну що слова? – набір якихось літер, Набір якихось звуків лиш, а втім За мить одну безжально можуть вбити, З мелодій перетворюючись в грім. Слова, слова… Такі прості неначе, А повертають до життя не раз, А дивом серце, що невтішно плаче, Зціляють, ставши сонцем щирих фраз. Ну що слова? – набір якихось літер… Але у них є магія життя! Тож не кидайте слів, прошу, на вітер, Не перетворюйте цю магію в сміття.
- Oliviya
- 3.06.10, 22:52
Поради
Дідусь мене ще змалку людей учив любити: Шахрай ачи нужденний, як просить, зглянься ти, бо милостиню краще подати, ніж просити, на те ми люди, доню, щоби добро нести. Бабуся промовляла, цілуючи голівку: Ти не дивись,що краще живе хтось, далебі, дивись, кому ще гірше від тебе і довіку ти знатимеш, як добре на світі цім тобі. Навчав мене мій тато, коли збирав в дорогу: Не владу і багатство, а розум поважай, умій по честі жити, вклоняйся ...
- Oliviya
- 3.04.13, 15:16
Про те, що реально важливо...
Про те, що реально важливо, Без чого прожити непросто, Відверто сказати б змогли ви, Спустившись з вершин свого зросту? Навіщо вам магія слави? В простому відчуйте потребу, Бо там, унизу, теж цікаво,Не гірше, ніж в вашому небі.[Приєднана картинка]
- rutzit
- 18.04.19, 20:00
