Українські звичаї та традиції

Пошук

Пошук в архіві по фразі "мої вірші"

Почуття

[Приєднана картинка]А він не згадав, коли руки тримав Твої, біля самого серця. А він вже забув, кого він кохав, Та дивиться в очі й відверто сміється. Пройшли вже роки, та спогади ті В душі ніби чисті озерця. Якщо б він тебе так щиро любив Не викинув просто із серця. Та ти не сумуй, чарівна душа, У спогади ті не вертайся, Знай є у житті Любов – почуття, Всім серцем йому відкривайся!  [Приєднана картинка]

Що?

Що треба людям? Щастя?! Що ж це – щастя? Любов, кохання, дотики руки? Думки тверезі у людей не власні – Доводимо ми це споконвіки… Що треба думці? Простір? Може крила? Та ні, у неї цілий світ в ногах! Лиш тільки б серцю вистачило сили У грудях битись із життям у такт…

Попросила

Коли сумно дощами гіркими Плаче сіре зажурене небо, Ти згадай, що за хмарами тими Десь є сонця промінчик для тебе. Ти подумай, як гарно сміється Там, у небі, для тебе зорею Синє літо з веселковим серцем, Теплий вітер з палкою душею. Ти відчуй подих літа у злеті, Шепіт вітру і посмішку неба… Ти відчуй, бо це я цілий Всесвіт Попросила всміхатись для тебе

Вкраду

Я залишала безліч слів на чистому папері неба, Придумувала сотні рим й вкладала в них весь світ душі, Я малювала стільки снів &nbsp...

Читати далі...

Так люблю я малювати

[Приєднана картинка] Так люблю я малювати… Мушу визнати дивлюсь не на предмет, а в його багатогранну душу, й не простий життя його сюжет. В дивних фарбах мрії потопають, різнобарв’ям сипляться думки… кольори немов би оживають з ледь помітним порухом руки. Розпливаються сумні штрихи зітхання серед намистинок теплих нот, що сплітаються в барвистих поєднаннях і смаку, й гармонії висот… Інколи, вдивляючись, здається, не пейзаж, не натюрморти я, а малюю крихту свого серця на...

Читати далі...

Ті, заради кого варто жити

У житті багато так образ, Біль не раз пече несамовито… Тільки є у кожного із нас Ті, заради кого варто жити. Тільки є у кожного такі Найбажаніші у всьому світі очі, Що цей світ і ще мільйон світів Лиш для них ми підкорити хочем. А усмішка! – меркнуть небеса Від такої ніжності і ласки, Що дарують щиро нам уста, Залишивши в серці дотик казки. Все в житті біжить… Ми пізнаєм То невдачі, то приємні миті, Лиш не забувайте, що в нас є Ті, заради кого варто жити!!!

--_--_--_--

[Приєднана картинка] На твоїх устах моя усмішка, У твоїх очах – моя сльоза, В серці мрія зваблива і грішна, Що розпусний вітер розказав. У твоєму небі зорепади, Ті, які запалює Любов, В погляді твоєму стільки зваби, Що втрачаю голову я знов. У твоїх обіймах – снів наркотик, У долонях – райдуга моя Із бажань і щастя райський дотик, У твоєму серці – тінню я… І знайома, й таємнича трішки З ароматом літньої грози На твоїх губах – моя усмішка З присмаком солодкої сльози.

Я сама утечу

Загубитися б птахом десь вільним – Серед зір, оповитих любов’ю, Між планет, що сміються весною. Стати б подихом щастя всесильним... Загубитись будь чим – сном, зорею, Лиш подалі від твого мовчання, Щоб на відстані мого бажання Навіть тіні не було твоєї. Ти даремно втікаєш! У тебе Я любові не буду просити, Я навчуся без тебе любити, Я сама утечу на край неба!

А я все жду ...

[Приєднана картинка]Пройшла весна й сховалося у серпанку літоІ сніг уже летить на мокрий тротуар.Я Вас все зву - але знову немає привіту -І нестримно проривається поетичний.дар

Рождественский подарок

[Приєднана картинка] Война... Воюют две державы За власть, за жизнь, за всё вокруг, Огни мерцают у заставы, Окопов грязных полукруг... Был вечер, лишь поодиноко Свистали пули надо рвом, И вдруг послышалось с окопов: «Всё! Перемирье! Рождество!» Все этого так долго ждали, Чтобы немного отдохнуть, Из рук винтовки выпадали, Хоть на минуточку заснуть. Вот солнце над заставой встало, Одна с воюющих сторон Решила, что бы то ни...

Читати далі...