Українські звичаї та традиції

Пошук

Пошук в архіві по фразі "мої вірші"

«Молитва»

[Приєднана картинка]Ти кличеш мене за обрій,Чужих та буремних мрій,О пізній годині – добрій,У ранній годині – злій,У час коли тануть зорі,Коли я палаю весь,Де ніч мерехтить надворі,Там серце блукає десь.Ти завжди зі мною поряд,Немов дивовижний сон,Повіки сховають погляд,А тишею стане фон,Зіб’ються птахи докупи,І геть полетять ключем,Я мріяв усе здобути,І став королем нікчем.Тепер імператор злиднів,Наказ віддає щурам,Щоб мрії ось ці, огидні,Тягли у порожній храм:«Коліте їх там ножами!Товчіть...

Читати далі...

Дозвольте себе любити

Дозвольте себе любити,зумійте любов прийняти,із тими цінуйте миті,не треба кому брехати.До щастя і кроку зрушитьне дасть егоїзм незрячийНе смійте смітити в душу –любов цього не пробачить.Зречіться гордині, склавшив єдине тепло і ніжність,зчерствіє любов інакшеі втратить свою чарівність.Дозвольте себе любити,Дозвольте про себе дбати,з любов’ю ж бо легше жититак само, як помирати…

Загублений шлях

[Приєднана картинка] ЗапалЮ свічу – нічну супутницю. Тихо серце попливе Чумацьким шляхом. Срібне світло зоряної вулиці Намалює йому путь небесним лаком. Розпорошу серце поміж зорями, Білих лебедів на волю з нього випущу. Хай летять вони світами неозорими, Я ж у ніч повернусь краплями дощу. Догора свіча – моя супутниця. Тиша в серці… Заколисані думки. У безмежності світів той шлях загубиться, Слід у пам’яті лишивши на рокИ.

Коли не знаєте – то марно ви живете…

Чи пробували ви, як сильний вітер Шалено розвіває вам волосся, В пориві мрії в небеса злетіти, Відчувши всього світу стоголосся?.. Чи прислухались ви як ніч говорить, Закутавшись у місячному сяйві, Чи чули, як гукають з неба зорі У мить, коли слова стають всі зайві Чи відчували ви хмільне бажання, Що спопеляє серце мрії злетом, Чи знаєте яке п’янке кохання? Коли не знаєте – то марно ви живете…

З собою віч-на-віч

Розплету волосся в місячному сяйві, Полечу блукати вітрові навстріч. Не питай навіщо – запитання зайві, Я з собою хочу бути віч-на-віч. Заплету у коси мерехтливі зорі, У віночок сплівши розмаїття снів. Знаєш, а тобою вони знову хворі І нема спасінні вже від них мені… Позбираю іскри у сіянні ночі, Щоб зуміти мрію серцем берегти… Ну чому у неї знову твої очі І чому до тебе знов несуть вітри? Розіллюсь бажанням по нічному небі, Розчинюсь в зірковім ароматі свіч… Не питай...

Читати далі...

Аквамаринове щастя

[Приєднана картинка] Я так люблЮ твої очі – Небесне сяйво ранкове, Гаряче полум’я ночі, Бездонне море любові. У їх глибинах сховалось Аквамаринове щастя. У них моє серце зосталось І не хоче назад повертаться. Під час дощів і негоди ЛюблЮ я в них сонце шукати. І з джерела насолоди Хвилі натхнення черпати. ЛюблЮ їхній блиск загадковий І погляд, повний бажання. Я шаленію від нього Щоразу неначе востаннє. Безмежно люблЮ твої очі…

Наречена серця

[Приєднана картинка] Ще палке гаряче літо по землі ступає, Щедро сонце з неба ллється світлими потоками. Скоро вже красуня Осінь до нас завітає, Тихо увійде до серця золотими кроками. Цілий рік воно чекає її, наймилішую, Щоб до себе пригорнути, пОдругу найближчую. Надзвичайною красою знов зачаруватися, І в її очах зелених зорею зостатися. У яскраві кольори світ розмалювати, І у вальсі золотому із нею кружляти. Стала музою для нього, найкращою піснею. Серце з Осінню...

Читати далі...

якщо я доживу до дати...

якщо я доживу до дати, у якій вважатимусь дідом, я скажу онукам: вчіться стріляти, інакше вони знову прийдуть ті потвори що лізуть у родичі аби вигнати вас із дому і не буде ніякої помочі бо чуже не потрібне нікому окрім тих хто прийде неодмінно аби всістись на ваші шиї вчіться стріляти бо це єдине що потвора на жаль розуміє[Приєднана картинка]

Кава

Догоряє літо… Ним ще сни зігріті, Та осіннім вітром Пахне вже в повітрі… Філіжанка кави У кафе старому, Зайчиком ласкавим В моїй чашці промінь. Був би ти навпроти З ніжними очима — Зникли б всі турботи Там десь за дверима… На кавовій гущі Погадаю трішки… Може стріну тут ще Я твою усмішку, Може тут навпроти Сядеш ти на лаву, Ну а зараз поки Тільки я і кава… [Приєднана картинка]

*-*-*-*-*-*-*-*-*

Життя не виграють у лотерею і біль не пропивають в казино, якщо живеш – то тілом, і душею, до того ж йде лиш раз оте «кіно». Бажань не проштампують, мов «здійснено»… Не повернуть, не склеять… – сотні «не»! Тож перш, ніж зруйнувати, достеменно Переконайся, що руйнуєш не себе.