Ми живемо на цій землі, щоб вчитися, отримувати уроки від життя. І тому кожна нова людина для нас - це вчитель. Одні нас вчать страждати... Інші за допомогою образ і принижень вбивають нашу гординю і вчать покірності... Треті навчають любові… Тому будь-яку людину в нашій долі можна сприймати, як перехожого. Нічого немає вічного. Навіть саме наше життя швидкоплинне і швидко проходить. І потрібно навчитися ні за що в ньому не чіплятися. Прийшло – сприймай як є, відійшло - радій, що це було......
майже правдива історія(можна не читати, хто не вміє читати, чи ліньки, а музику варто послухати! )-Ти боїшся несвободи? Мене? Бачу, моя наполегливість дивує і збиває з пантелику. Ти почуваєшся, ніби фортеця в облозі - ні в полон здатися, ні відкинути супротивника, хоча насправді - жодної перепони. Скажи "Щезни" - і я зникну, як мара. Мені не потрібно володарювання, перемога не принесе радості. Не здавайся! Бути разом володарями, вдвох - вільними, отримувати вдвох перемоги і...
Не бачила, щоб хтось інший вів роздуми що до цієї теми, але я дозволю собі викласти у текст свої ВИГАДКИ. Ви ніколи не помічали, що суспільство давно вже поділяється на такі собі «касти»? Цікаво було би подискутувати про це з соціологом, або людиною, яка досліджує психологію общин заради цікавості, як я. Не існує ніякого «всі однакові» та «всі рівні», і я не розумію, що у цих лозунгах небезпечного, чому їх так старанно відкидають, забороняють думати подібним чином змалку, чому...
Не бачила, щоб хтось інший вів роздуми що до цієї теми, але я дозволю собі викласти у текст свої ВИГАДКИ. Ви ніколи не помічали, що суспільство давно вже поділяється на такі собі «касти»? Цікаво було би подискутувати про це з соціологом, або людиною, яка досліджує психологію общин заради цікавості, як я. Не існує ніякого «всі однакові» та «всі рівні», і я не розумію, що у цих лозунгах небезпечного, чому їх так старанно відкидають, забороняють думати подібним чином змалку, чому...
Не бачила, щоб хтось інший вів роздуми що до цієї теми, але я дозволю собі викласти у текст свої ВИГАДКИ. Ви ніколи не помічали, що суспільство давно вже поділяється на такі собі «касти»? Цікаво було би подискутувати про це з соціологом, або людиною, яка досліджує психологію общин заради цікавості, як я. Не існує ніякого «всі однакові» та «всі рівні», і я не розумію, що у цих лозунгах небезпечного, чому їх так старанно відкидають, забороняють думати подібним чином змалку, чому...
Дивно як багато різної хуйні в голові не дає нормально спати. Про нормальний здоровий сон, я забув ще на початку лютого, а можливо і раніше. Так само як вітер на дворі, в моїй голові вихором літають спогади, якісь втрачені надії, нові надії, мрії, успішно пройобані шанси покращити якість свого життя. Про те як люди легко придають справжню дружбу, яка бере свій початок ще з початкових класів. Багато думок і спогадів про Унівєр, одногрупників і однокласників. Вони вже багато чого досягли, добра...
Ну от і до моїх країв докотивася цей сніговий катаклізм, який паралізував всю країну. За вікном завірюха маленький морозець і вітер (а як може бути завірюха без вітру? Підмітить уважнимй читач). Ще буквально якесь століття тому, люди в таку погоду сиділи перед відкритим каміном, закутавшись в щось тепле, пили гарячий чай, дивилися на язики полум'я в каміні і слухали як в комені завиває вітер. Але поступово, з настанням технічного прогресу, тепле світло каміна замінило холодне, і я б сказав...
За календарем зима, а на дворі ще хазяйнує осінь. Відсотків десть так 90-98 з нас хочуть щоб випав сніг та щоб тріщали сильні морози. Скоро всі міста та селища... Хм... І навіть села, будуть прикрашені різнокольоровимии гірляндами, майже в кожному вікні будуть діди морози. Новорічні знижки в супермаркетах та реклама кокаколи "Свято наближається" разом з фільмом "Сам вдома", будуть створювати нам відчутя щястя, ну принаймі з телеекранів. Новорічні свята це...
Думаю повернутися на портал. Чи не повернутися. Що тут взагалі відбувається? Колись все задовбало, особливо малоросійська політика цього ресурсу. Що змінилося?
[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Вічних речей не існує - все колись руйнується, псується, втрачається. Можна ретельно зберігати ДУЖЕ довго - сотні і тисячі років, але нескінченно - неможливо. То ж, не має значення, чи людина все тримає по своїх поличках, знає де що знаходиться, чи ніколи до кінця не впевнений, чий на тобі одяг, і звідки він взявся. Це стосується кожного.Звісно, коли втрачаєш навіть щось незначне, типу ручки чи...