Українські патріоти
Пошук
Пошук в архіві по фразі "вірш"
(без назви)
Немов пелюстки тендітних троянд,розгублені і прозорі.В незнаних досі тіней краях,потойбіч страху і горя.Їх шлях у сутінках десь лежить,в якомусь іншому серпні.Не повернеться ніхто і на мить,назавжди зоставшись у серці.І кожен самотньо за обрій йдучипо полю, нескошеним житом,назад погляне і промовчить, що так хотілось пожити.
- AL4y
- 12.08.14, 21:43
Рихмопльотство дитяче (майже)
Кіндер видала Жив собі Вася Був він таксист Не легке життя було в нього Та він не журивсь Світами блудивсь Темненькими досить ночами Однак не життя Як не стане біда Машинка тут щось поламалась І тяжко і важко зробити її Без неї робота погана Пішов наш герой щастя-долі шукати І довго предовго блудив Та так находився, так утомився Настав його ножкам капець І вирішив Вася: "Машина то вєщь" І треба її починити В здоровому тілі здоровий хоч дух Та ніжки старіють...
- Эгоист*10
- 11.08.14, 00:55
Сергій Жадан
Сергій Жадан *** Образ твору Кожного разу, коли вони зустрічалися, коли сварилися і сперечалися, все перекочувалося і не закінчувалось, і кожного разу повітря засвічувалось, з очей виганяючи найменший сумнів, і історія їхніх дивних стосунків не мала продовження і жодного змісту, але варта того, щоби її розповісти. Коли вони втомлювалися і поверталися, коли вивітрювалися і не віталися, боролися вперто зі своїми видіннями, і говорили тільки з псами і тінями, вони трималися...
- Kvitka
- 27.07.14, 23:31
вірш
к.і.н. Сергій Борисович Буйских просив допомогти в поширені тексту написаного ним. Проклинаю тебя, Россия! За неправду, за фальшь, за ложь, И за то, что с тупою силой Ты погибель в мой дом несешь. И за то, что ты растоптала Дружбу нашу, наше родство. Как теперь бы не причитала – Не поверит тебе никто! Не простит тебя, не приветит, Не смягчит осужденья взор, Не сокрыть всем ночам на свете Черный путинский твой позор! Стыдно зваться твоим мне сыном… Говорю, чтоб развеять миф: Мне Отечество –...
- Kvitka
- 26.07.14, 20:57
Олена Кіс-Федорук: Якийсь такий пекучий біль
Якийсь такий пекучий біль, Якась така безмірна втома, У позавимір голосінь Не рветься крик – у горлі комом. Нещівне полум’я нудьги За недосправджене майбутнє, Чи винні ми, чи винні ми, Що наше свято стало буднем. Розділений на двоє світ Втопає у потоках крові, Ненависть, лють у боротьбі І зрада, зрада без любові. А де любов, а де любов? Де справжнє, вистраждане Слово? І знову смерть під Твій Покров І знову Перст ударив громом. Дитяче, щире, золоте І те, не випите до ...
- Kvitka
- 25.07.14, 07:20
Красивой женщины портрет
Красивой женщины портрет Закрыл собой слова и мысли, Что из глубин столетий вышли, Неся умам прозренья свет. Улыбку ангела в губах Лишь уголками предвещая И ничего не обещая, Открыла всё, что прячет страх. Упрямо ищущий ответ Кипит, сжигаем жаждой знанья, И... остужает мысль желаньем Красивой женщины портрет.(с)
- Kvitka
- 21.07.14, 20:56
Без картинки.....
Без картинки.Без картинки там де двоє,Де рука в руці і на небі зорі.Де аромат парфумів і літній вечір,Водоспад волосся омиває її плечі.Ніжність рук і дотик губ,За спиною крила і не потрібний парашут.Заховатись від усього світу!Лише в двох, радіти як маленькі діти.Туди, де їхні серця б'ються в унісон.Квитки на море, плацкартний вагон...Без картинки де справді в двох є почуття,Де справді все взаємно! І не сховати щасливого лиця,Коли вона шепоче що кохає, так тихенько...Без СМСок, дзвінків і...
- Воїн світла
- 20.07.14, 16:22
Искренность
Искренность. Мне нравится смеяться и шутить И нравится,когда другие шутят. Мне нравится самой собою быть, Не думая о том,что скажут люди. Мне нравится о будущем мечтать, Пусть тем мечтам не суждено свершиться, Пусть это глупо-в облаках летать, А я летаю!Каждый день.Как птица... Мне нравится,когда не прячут слез, Когда обид и боли не скрывают И если плачется,то плакаться всерьез Отравленные слезы не глотая. Мне нравятся хорошие стихи И люди,что не льстят и не лукавят, Мне...
- Kvitka
- 31.05.14, 00:21
Вона любила сіль з лимоном
Вона любила сіль з лимоном… В ній поєднались всі смаки. І сміх дзвенів криштальним дзвоном Від дотику його руки… Вона любила орхідеї, Та дарували їх не ті… І божевільні всі ідеї Топила в своїй самоті… Вона міцну любила каву І мріяла про теплий дім, Писала вірші, мов забаву Та знала, що не буде з ним… Вона любила грім і грози, Червоні вина і весну… Вона ховала свої сльози За посмішку свою ясну… Вона любила тепле море, Світанок, запах після злив… Вона любила сонце й гори… А він …лише її любив…...
- Kvitka
- 18.05.14, 23:18
