Тримались з останніх сил, Ніхто не хотів відступати, Поки пір'я з янгольських крил, До крові не почали прилипати. І тоді світ наче сказився, Руйнувалося все навкруги, А він лиш крізь пальці дивився, Дочекавшись завершення гри. Життя на Землі припинилось, Переможців не було у війні... Чого так боялись - здійснилось, З любов'ю у власному сні.
Говорят,что любовь прекрасна, И не знает обиды и зла, Что ж мечты наши на осколки Разбивает жестоко она? Свет волшебный,сияющий в сердце, Лучик нежности и добра Почему же с холодным ветром Ты,любовь,от меня унесла? Не люблю я больше февраль,- Этот месяц любви и счастья, Он ТЕБЯ навсегда украл, Оставляя в душе ненастье. Так неслышно прошла весна, Омывая дождями душу, Тихо плачет сердце моё, Пускай ветер слёзы осушит. Не живёт больше в сердце надежда, За любовью она...
_-_-_-_-_-_-_-_-_-_-_-_---_-_-
Знайшов гарний вірш і вирішив викласти його на i.ua Моя люба донечко, моя ти дитино. Пробач, що ти без мене, а я топчу чужину. Не винна я в тому: прийшли такі роки- І ми пішли з дому у різнії боки. Тільки ти за покликанням вибрала дорогу, А мій клич у світи від свого порогу. Так зробили державні мужі, Щоб дітей своїх вчити- Мусиш йти в чужину, мусиш тяжко терпіти. Перший крок у житті ти зробила самостійно, Я горджуся тобою, моя люба дитино. Іди твердо вперед ...
Пам’яті «Небесної сотні»Свист куль і вибухи –«Працюють» режиму пси сторожові.І падають на барикадахЄвромайдану вартові.На їх знекровлених обличчях –Страшного спокою печать,Заплющені навіки очі, І зімкнуті уста мовчать.Скінчилось все… було у хлопцівПо вінця сподівань і мрій:Про справедливість, Про свободу,Про щастя на землі своїй.Та не судилось в цьому світі,Лиш – доста зла пустих словес,Тому знялась і полетілаВідважна сотня до небес.З-під зір нам в очі зазираютьЇх чисті душі в грізний ...
Осанна!.. За щастя материнства невимовне,Сердечний щем, окриленість, кохання–Вразливе, владне і невиліковне; Безмежний світ, прекрасний і величний, Гармонію найвищу та єднання -Осанна тобі, Господи Предвічний! 27.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)
*** Не дивитися вниз. Обережно ступати по водах. Сотні різьблених днів і безмежжя чаклунських ночей. Повз свідомість навскіс Задихнеться прострелений подих, Прозалпований вмить перехресним наскрізним дощем. Відсахнешся, мов звір. У перкусії чорного грому Перекотиться крик у задушений немічний схлип… За маржиною з гір Повертається осінь додому. Повертаюся я із прошитих туманом колиб…
Йому тісно в великому світі, Де кордони лише для людей, Його сили по вінця налиті, Задля втілення своїх ідей. З ним багато чого траплялось, Хоч не багато де побував, Серце ледве не розірвалось, Коли смерть свою наздогнав. Він ладен був кожного вбити, Хто завадить продовжити рух, Але складно наосліп летіти, Орієнтуючись тільки на звук...
Бачив дивний сон я Там була дівчина одна Така чарівна і прекрасна Наче справжня богиня А погляд від неї відвести Невистачте ніяких сил І очі засліплює її не зимна краса Одразу зачарувала мене вона Коли на вулиці зустрів її я Це змінило все моє життя [Приєднана картинка]