Українські патріоти

Пошук

Пошук в архіві по фразі "вірш"

вірші

12 Той Дванадцятий Ангел у білому впаде додолу (а довкіл тільки ніч, а довкіл порожнеча…), і сам Полама собі крила, аби вже ніяк і ніколи Не здійматися в вись, і Йому не співати осанн. Той Дванадцятий скрутить мотузку із променів повні, Зробить зашморг, зійде на потертий, кульгавий стілець. Той Дванадцятий вирветься з себе за межі, назовні Десь опівночі, в мить, коли Перший одягне вінець.

Нічка на дворі.

Нічка на дворі. Десь по степу бігає кінь. На небі танцюють зорі. Мені спати як завжди лінь. Чумацьким шляхом В мріях своїх піду. В далечінь. А десь по степу, З вітром на перегонки, Бігає кінь. Я люблю ніч. По сузір’ям її в мріях блукаю. Десь за темрявою криється таємниця. Я її відшукаю. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114393/

Тарас Петриненко

[Приєднана картинка]

Батьківщина

Що таке Батьківщина?За віконцем калина,тиха казка бабусі,ніжна пісня матусі,дужі руки у тата,під тополями хата,під вербою криниця, в чистім полі пшениця,серед лугу лелека,і діброва далека,і веселка над лісом,і стрімкий обелісок…Ким в житті ти не станеш – шахтарем, хліборобом, зореплавцем хоробрим, будівничим, солдатом – слід завжди пам’ятати:коли любиш ти все цеі приймаєш у серце,як готовий щомитівід біди боронитикожну в лузі билину, кожну в гаї пташину,значить це – Батьківщинамає доброго сина...

Читати далі...

Олекса Бригас. Святвечір

[Приєднана картинка] Кутя довариться в печі,Запахне сіно у господіІ диво станеться вночі,Коли зійде зоря на Сході. Десь там народиться Маля,В серця вселяючи надію.Возвеселиться враз ЗемляІ сумувати вже не сміє, Та прославлятиме в вікахРіздво Святого Немовляти.… А там в Марії на рукахМалий Ісусик буде спати.

Ти знаєш що ти людина?

Ти знаєш що ти людина?Ти знаєш про це чи ні?Печінка твоя єдина,Сердце твоє єдине,А нирки у тебе дві.

Атеістична трагедія.

Із дитинства все думав Я про сутність життя Хто й для чого придумав Це буття й небуття? Це безвихідне коло Тьму, яка зветься - світ, І навіщо навколо Стільки горя і бід? Та якого це біса Ми усі тут взялись? Не було тут колись нас І не буде колись. Може бог і не добрий? Стільки мук і страждань Просто так, ні до чого Стільки досвіду, знань? Це не кара ні іспит? І на наші мольби Всюдисущий пройдисвіт Десь сміється собі? Де він – бог? В чому правда? В релігійних книжках? Доки...

Читати далі...

містеріум

Что за небесной синевой Сокрыто от детей заблудших? Надежда на исход — Изгой, В объятья матери ведущий Пшеницы колосистой волны И Жизнь весны несёт дыханье. Полей бескрайних златом полны Земли старинные предания. Дорога Ангелов ведет К вратам Великого Потока. Ветров обитель стережет Его вне времени и срока. Что память, в глубине, не зная, Хранит любого человека? Ответ — планета голубая, Живого альфа и омега.

Дощ іде в стакан.

Дощ іде в стакан. Із пляшки вина. Люди всі сплять. Ніч. В завтра вранці вставати. Кому в п’ять, Кому в шість, Кому в сім. А мене манить у другі світи. В далечінь. Пора зайнятися своїм Ділом. Досить крейдою вже малювати. Пора знайти в житті своє місце. Треба пензлі у руки брати. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua...

Читати далі...

З одного фужеру.

Не судилося нам разом бути. Такі вже в нас долі. Нам тепер у різні вікна. Світить місяць й зорі. Все що було, Все пройшло. Нам з тобою З одного фужеру. Вже ніколи Не пити вино. Не іти по одній дорозі. В дощ, під плащем одним. Не стояти, на одному порозі. Був вогонь, залишився дим. Все що було, &nbsp...

Читати далі...