Українські патріоти

Пошук

Пошук в архіві по фразі "вірш"

Яничари

[Приєднана картинка]Доборолась Україна до самого краю, Гірше ляха свої діти Її розпинають Т....

Читати далі...

Монолог сина.

Де ти, мамо моя?! Я не плачу. Я в сiм'ї тепер старший мужчина! Тiльки часто ввi снi тебе бачу: Ти чужого колишеш хлопчину.Ти долоню кладеш свою нiжну На голiвку його кучеряву, - А я кручусь в холодному лiжку - Так давно ти його застеляла.Йому на нiч ти казку читаєш - Тiльки мова чужа й незнайома. Крадькома ти сльозинку втираєш... Просинаюсь - нема тебе вдома!Знаю я - ти в країнi далекiй, Десь там грошi для нас заробляєш. Пояснили, я вже не маленький, Що нiчого без них не придбаєш.От ...

Читати далі...

Заробітчанський привіт

Вітаю вас, політики й поети, Хто нам пророчить диво-майбуття, Хто впевнений, що знає всі секрети Та ллє з трибун «водичку» без пуття;Кому – аж піна з уст: «Верніться, люди! Ми рук чекаєм ваших і мізкІв. Позбудьтесь буржуазної облуди! Згадайте про Вітчизну, про батьків…»Поетам – що: з них взятки нікудишні – Роз’ятрять душу й нишком – у кущі… Політику ж пізнати би не лишнє Севільську спеку й лондонські дощі,Коли в очах – пісок, в руках – лопата, А за плечима – пильний наглядач...

Читати далі...

Любов не підвласна часу

Коли почнеться все спочатку Ми будемо готові знов Пройти весь шлях, до крапки, Не втративши свою любов. Над нею час не має влади. Вона підкорить цілий світ. Віддав би кожен все заради... Заради того, щоб відчути цвіт. Неперевершеним, бурхливим Запам'ятаємо цей час. Любов, для кожного з щасливих - Найкраща із усіх прикрас. Невтомно відчуваю я присутність Цих почуттів в твоїх очах. Я зрозумів, що їхня сутність Відображається в усіх речах.

Василь Симоненко. Матері.

В хаті сонячній промінь косоНа долівку ляга з вікна...Твої чорні шовкові коси Припорошила вже сивина. Легкі зморшки обличчя вкрили Це життя трудового плід. Але в кожному русі — сила, В очах юності видно слід. Я таку тебе завжди бачу, Образ в серці такий несу — Материнську любов гарячу І твоєї душі красу. Я хотів би, як ти, прожити, Щоб не тліти, а завжди горіть, Щоб уміти, як ти, любити, Ненавидіть, як ти, уміть.

Мій новорічний вірш

Що посієш, те й по куриш, косячка зимою скрутиш, сядеш десь біля батареї, курнеш і прилетять до тебе феї. Або самому можна по літати і не треба на літак квиток купляти! Бо феї зроблять крила з коноплі і полетиш десь в теплі ти краї. А хоч дід мороз до тебе прийде, коноплі з мішка він вийме, скрутить косячка і з тобою пихне! Кароче кайф коли є конопля, все тобі по коліна, океани і моря, холод ожеледиця і сніг. Тільки б дід мороз з конопльою ніде не ...

Читати далі...

Моя творчість.

* * * На шпальтах асфальту ми пишем несмілі рядки, де знаки питання частіші, ніж крапка чи кома. Так хочеться бігти (чи в наступ, чи то навтьоки?)… До тебе в обійми Бульваром втікаю од втоми. Замурзане місто огидним щербетом розлук. Вуста оближу і візьму парасольку для тебе. Ця злива вже длизько, Як дотик обвітрених рук. … Калюжі малюють нас двох, поцілунок і небо. [Приєднана картинка]

Олександр Усик прочитав власний вірш про Україну

Олександр Усик прочитав власний вірш про УкраїнуОлександр Усик / sport.ua Я погоджуюсь з правилами сайту та політикою приватностіУкраїнський боксер, абсолютний чемпіон світу у першій важкій вазі Олександр Усик прочитав власний вірш українською мовою, присвячений Україні.«Я написав цей вірш 2 січня цього року, в 1 годину 27 хвилин, незадовго до бою у Ризі з Майрісом Брієдісом», – цитує Олександра Усика sport.unian.ua.Україна, моя Україна.Моя сильна, моя Батьківщина.Ти для мене, як матір для ...

Читати далі...

Украинская ночь нежна

В поля, как лис пробрался вечер, Вздыхает лес, сияньем свечек, Вдали церквушечка одна, Скатилась звоном... Тишина. Берёзы стихли в клубной мгле, Приземистого туч смятенья... Вершины в инеи резные, Всё скрыли сумрачные тени, Сверкает синий снег... белы, Стволы, где всё сильнее ночь. Мороз. И ветер закружа, С позёмкой устремился прочь, Тропа следов в ночь убегая, Сверкает... Мерно снег дрожит, И тихо хладными огнями,  Как призрачными мотыльками На степь промёрзшую летит. Капель в ...

Читати далі...

муза...

>>>>>>>>>>>>>>>>> Призабуті слова... Втрачені території. Моя муза жива Десь на обрії... Спалене майбуття... Гіркий присмак іронії. Все минуле життя Втомлене від агонії. На узбіччі доріг Шанси просто покинуті. Зберегти їх не зміг І лишились не стрінуті. Тіні сказаних слів В непочутих піснях, В доленосній імлі, У непройдених днях. Все ж не кину пера, Не повірю фаталу історії. Адже...

Читати далі...