Рубай (BassOneB)

Три звичайні акроди опишуть твій всесвіт і простим реченням змалюють почуття. Не кремпуйся, не бійся, не тримайся нікого! Сам будуєш театр - сам у ньому і грай. Від того розмаїття філософських течій дуже сильно паморочиться голова. Сьогодні ти будеш одна лиш серйозність, а завтра одягнеш маску шута... Не читай гороскопів, попали всі газети, та від ворожок далеко не втікай. Твій фундамент математично-фізичні закони, але напам'ять Хайяма читай!

• BassOneB
• 14.12.11, 15:34

Тиша та миша ;)

Панує ніч, в кімнаті тиша. Без цокоту пробігла миша. Воно й не дивно - в неї капці по одному на кожній лапці. (є)-моє ПС. Разместил заметку исключительно для напоминания о своём существовании. ;)

• Good_Wine
• 22.05.10, 22:22

Відгук минулого...

[Приєднана картинка] Як тебе я можу не кохати? Твої очі ясні, посмішки промінь Хочу дуже я тебе пізнати Та на крилах щастя полетіти в височінь. Ти для мене - подих, сяйво серед ночі Як з тобою бути хочу понад все... Хто ти є? Ти - радощі дівочі Лише ти для мене посмішку несеш. Ти такий дбайливий, щірий, сильний, Ти для мене все, моє життя. Навіть не жалію, мій єдиний, Що відкрила тобі свої почуття. Як закрию очі - тебе я згадаю, Наче зараз дивишся ти крізь мене Лише про...

Читати далі...

• _Таша_
• 29.01.10, 00:46

Любка.

Любка. Де ти моя любка. Мила, рідненька. Добра, хороша. Дівчина чепурненька. Згадай як в дитинстві, Нас всі ображали. «Жених й наречена» : Нам всі кричали. Як на горищі Спідниця в тебе спала. Я тебе поцілував. «Не чіпай» : сказала. Облиш моя Любка. &nbsp...

Читати далі...

• ДДВ+
• 27.08.08, 07:21

Тебе до без тями кохаю я

Тебе до без тями кохаю я Ти янгольське дитя Божественним світлом наповнила моє життя Без тебе наздожене мене жахлива пітьма Без тебе кохане Янголя не зможу існувати я Ти дорожче для мене за власне життя Тебе до без тями кохаю я Ти муза кохана моя Ти чарівніша за небеса Ти сенс мого життя[Приєднана картинка]

• YriiL
• 23.06.08, 00:01

Мотылек

Мне вспомнилась сказка, забытая сказка О том как в огонь был влюблен мотылек. Он думал, что пламени нужна его ласка, Но в пламени ярком любить он не смог. Раз вечером чистым, прохладным, душистым В огонь мотылек незаметно влетел. И в пламени ярком не чувствуя боли, Не чувствуя боли мгновенно сгорел. Любовь моя тоже- забытая сказка. Ты в ней, как огонь, ну, а я мотылек. Я чувствую губ твоих жгучую ласку, Но сам в этот миг от меня ты далек...

• МорячЪка
• 29.09.07, 23:26

Крим, бабушка, язик, аптєка

крим. бабушка. язик. аптєка тут всьо нє то і всьо нє так тут мовой губят чєловєка і льют на рани аміак!!!о пєрєкісі водорода ізвєсно всєм із школьних лєт а тут же "пэрэкыс" и "водэнь" такіх і слов на свєтє нєтдовьол практічєскі до гроба старушку фармацевт-упирь из рук такого русофоба смєртєлєн даже нашатирь!!!* * *за стіки літ вже б вивчив мову тунгус чи друг стєпєй калмик но крим нє подчініцца львову аптєка. бабушка. язик.

• Warge
• 18.07.12, 07:34

Елегія любові (автор Марія Морозенко)

Травою ніжною я огорну твій легкий крок, Росою чистою впаду в прим"ятий слід. Світанок - це рапсодія для двох, Хмільними чарами повитий білий світ. Заграє перший промінь у саду, Замерехтить в рясній росі світання. Світанок - я туманом припаду В обійми милого, у трепетне чекання. В його долоні покладу чоло І зашаріюсь, як мала дитина. Світанок - о незміряне тепло, Цілунками голубить нас невинно! І я сльозою щастя затремчу, Маленький страх душі омию. Світанок сонцесяйную...

Читати далі...

• malvo
• 21.01.08, 22:33

Я еду издали домой

По просьбам трудящихся - стих не только о любви, а еще и о родине... Я еду издали домой На родину лесов и хлеба Где не такое даже небо Я не одна – и ты со мной. Нас встретят рощи, соловьи, Нас встретят тихие болотца Там мы попьем воды с колодца И спросишь ты: «А можно ли Жить вдалеке от той красы, Что не опишешь на бумаге Где сердцу дороги овраги На краю леса полосы?» Ты знаешь, здесь ведь есть места, Где жизнь берет свое начало, Где птица редко...

Читати далі...

• Intuition
• 16.03.07, 15:18

Жертвы, на которые мы идем...

Ну вот, и я уже с другой, Наверное, сейчас я должен быть счастливым? Но хочется хоть миг побыть с тобой, Наедине с тобой, как с целым миром. Ну вот, теперь передомной глаза другие, В них тоже часть загадки, как обычно, Но разгадывать ее, увы, нет силы, И в них смотреть все как-то непривычно. Я улыбаюсь и шучу как прежде, Душу открываю пред другою. А сердце бьется, треплется в надежде, Что вновь когда-то встретится с тобою. Ведь это ты нас познакомила недавно, Ведь это ты ее в ...

Читати далі...

• NEOстанній
• 4.03.07, 22:42