Українські патріоти
Пошук
Пошук в архіві по фразі "вірш"
Блохаста замітка:) Дещо із запасів...
Просто зникай… Відлітай у моє серце. Просто зникай… Така одна, то наче вперше… У правду не вір… Вона може збрехати. І в долю не вір… Вона змушує спати. Змушує бачити сни Про щастя… Не наше, чуже, незнайоме, Про щастя… Просто зникай… Розчинися в моїм серці. Не забувай… Це назавжди, це як вперше. Душу відкрий… Забери усе, що треба. Серце розбий… Та не йди, прошу, не треба!..
- NEOстанній
- 7.03.07, 00:20
Тіні забутих предків
1Знову мені тривожно,Наче жду іспит в школі.Вимкнуть неспокій можнаКнопкою валідолу. Марно мить оборони,Бо все одно постукаБіль той вселенський в скроні,Вічна душевна мука. Часу зламавши коди,В крапку зібравши простір, В сни мої знов приходять (Може, і явно?) гості. Пустять до мене всіх їхСтіни і двері хати.Я тим гостям не смію Навіть в думках збрехати. Прийдуть у дощ і в спеку І не дадуть заснутиТіні забутих предків,Тіні богів забутих. 2 Вийдуть, немов з туману,Вже й не боюсь...
- Чарівниця
- 25.09.11, 20:51
Василь Симоненко. Дід умер.
От і все.Поховали старезного діда,закопали навіки у землю святу.Він тепер вже не встанеі ранком не підеіз косою під гору круту.І не стане мантачкою тишу будити,задивлятися в небо, як гаснуть зірки.Лиш росою по нім буде плакати житоі пливтимуть над ним непомітно віки...
- Funny smile
- 28.10.10, 03:32
Василь Симоненко Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш, що ти — людина.Ти знаєш про це чи ні?Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина,Очі твої — одні. Більше тебе не буде.Завтра на цій земліІнші ходитимуть люди,Інші кохатимуть люди —Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе —Озера, гаї, степи.І жити спішити треба,Кохати спішити треба —Гляди ж не проспи! Бо ти на землі — людина,І хочеш того чи ні —Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина...
- Funny smile
- 28.10.10, 03:12
Зачем так жить?...
Вот как обьяснить, что все позади, Как обьяснить, что исчезли те дни, В которых осталась вся наша любовь, За которую платой была чья-то кровь? Каждый может любить и ненавидеть всерьез, Каждый может мечтать или жить среди грез. И не важно кто прав, а кто виноват, Просто смерть это рай, а жизнь это ад. И проходя мимо чьей-то могилы, Мы не помним, как нас поднимали на вилы. Как нас ненавидели и презирали, Да нас за людей то и не считали! Мы почему-то прощаем ошибки вождям...
- NEOстанній
- 7.03.07, 14:48
Галина Гордасевич
Рожевий світанок, немов немовля, Беру в долоні, теплі і ніжні. Рости, маля! Міцній, маля! Ставай на уперті ніжки. І далі ми разом з тобою підем, Візьмемось удвох за роботу. Ти станеш високим і світлим днем, Пізнаєш смак втоми і поту. А згодом прийде задуми час: Бажання горіли та стихли. Ти голову схилиш до мого плеча Вечором сивим і тихим.
- Funny smile
- 29.10.10, 20:09
Фотографія - це життя...
Однажды вы спросите меня, что такое жизнь? Я отвечу вам - игра. Вы спросите меня, что такое игра? Я отвечу вам - движение. Вы спросите меня, что такое движение? Я отвечу вам – моменты. Вы спросите меня, что такое моменты? Я отвечу вам – фотография. Тогда вы спросите меня, что такое фотография? И я отвечу вам, улыбнувшись, это – жизнь...
- Funny smile
- 25.09.10, 15:52
Ти не дивуйсь...
Ти не дивуйсь, що в’януть квіти, Як сонце дивиться на них,— У кого ж стане сил стерпіти Вогонь очей його палких?.. Ти не дивуйсь, що гаснуть зорі, Як зійде ранок золотий, Що хвилі ніжні і прозорі Змивають берег кам’яний. Ти не дивуйсь, що ніч п’яніє І день тріпоче по весні, Що бідне серце в грудях мліє, Як вгледе щастя у ві сні. Ти не дивуйсь, що я тобою Став марить ночі й цілі дні,— Бо ти є сонцем, і весною, І сном, і хвилею мені. (c) О. Олесь
- Натіні
- 9.06.10, 00:20
почему-то
*** Почему-то от меня ты улетаешь… Последняя надежда вернуть тебя – сгорает. И пусть говорят друзья мне «Зря мечтаешь», Но верю я в любовь твою – ты это знаешь. Переворачиваю страничку, чтобы начать с новой. Тебя ищу среди всего, но нет тебя в книге моей новой. В сердце еще оставалась искра, что для тебя не ново. Так пусть будет так, как суждено нам судьбою. Почему-то от меня ты улетаешь… Скажи слово последнее «куда?» и «зря ли я мечтаю?» И пусть говорят мне «ты с ним больше не...
- Lara KB
- 4.01.08, 20:24
Віршований текст. Пі..та
ПіздатаЗнаєш, мені так прикольно про тебе писати,Про не розділену любов, про те яка ти піздата.Про твоє місто, в якому я знаю лише окремі райони.Якось не здружився я з ним, ми навіть не добрі знайомі.Цікаво як ти там? Надіюсь все нормально! Правда?Друзі, робота, знаю що спорт твоя улюблена справа.Надіюсь не саменька, біля тебе поруч той самий,Якому ти даруєш своє тепло і ніжно кличеш "Коханий".Без пафосу скажу що ти і справді піздата,Вихована спортом, сама даєш собі раду!Впевнена...
- Воїн світла
- 22.12.13, 00:25
