Українські патріоти
Пошук
Пошук в архіві по фразі "вірш"
***
Моя — не означає: ти моя рабиня; Моя — не означає: я володар твій. Моя — ти радість, моя святиня. Моя блакить у вишині ясній. Моя любов, моя надія. Моя тривожна і далека путь, Де горе пополам і спільна мрія, Де подихом одним і подихом живуть.
- Funny smile
- 5.10.10, 16:20
***
Знайшла вірш українського поета Сокульського І.Г. Замало – бути! Ще треба статись. Не досить – статись, Ще треба – вдатись. І мало – вдатись, Ще й – не піддатись! Замало – бути.
- Nanetta
- 8.02.10, 10:05
Сон наяву
Тиша.Ніч. У вікнах зорі Сон чи ні? Думки прозорі За дверима котик ходить Сум чомусь в думки наводить Мрії линуть в космос чорний Вітерець пробіг проворний Всі бажання про одне *Ну коли ж ця ніч мине? І коли вже я побачу миле личко і віддячу За кохання, ніжність, ласку Я створю для тебе казку* Ранок. Гомін. Спить лиш киця Любой поруч. Чи то сниться? Настрій гарний і життя чудове Коли мрії реальні- то й світ кольоровий!
- Agnesssa
- 5.10.08, 21:46
Лірика
[Приєднана картинка] * * * * Все застигло в мовчанні. У німому листі. У поемі чекання. Там слова непрості... Їх нема на папері. Їх не каже ніхто. Там зачинені двері і замків, мабуть, сто. Там незіграні ноти непочутих пісень. Тихий вечір суботи в понеділковий день. Там загублені мрії світанкових хвилин. Безнадійні надії спорожнілих вітрин. Запізнілі зізнання... Безпорадні думки. Знову зустріч... Прощання. У нікуди дзвінки...
- _*AnnaBelle*_
- 12.09.08, 14:21
Розмова одного коментаря...майже вигадка, майже правда))))
[Приєднана картинка] Лежит он трупом не дыша взлетает к небу его душа Ах если б ты имела силу то его бы оживила????? я живила б... оторвав[Приєднана картинка] от своей сущности кусочек… души осколок, даровав сквозь поцелуйчик этих строчок.... (стисняюся) Ты меня вгоняешь в краску,[Приєднана картинка] милым стеснением своим Он хочет только ласки, ОН ХОЧЕТ быть твоим Сплетая, мгновенья в вечность… стояли в объятьях одни на долю секунды их сущность единым стала...
- LOVIK
- 6.02.08, 19:50
Лист до Миколая
[Приєднана картинка] [Приєднана картинка]ЛИСТ ДО МИКОЛАЯ(дитячий віршик) ......
- Голубка
- 18.12.22, 22:05
вірш: ЗДРИГНУЛОСЬ СЕРЦЕ. Наталія Крісман
Здригнулось небо. Наче обрубавНебесну вісь зловіщий хтось безміру,В проваллі хмар кривавий визвір шкіритьІ випиває душі на гробах.Здригнулось небо. Смерть – не дивина.Така НЕдивна, як опале листя. Людське життя в єдиний постріл втислось,У постріл той, що й мрію обігнав.Здригнулось небо. Як же так, ну як?Невже не варті спокій і життя вже?В ім’я чогось хтось нині знов поляжеУ цих необлікованих боях.Здригнулось небо. Ніч не промина.Вона щоразу плодить новий відчай,І зазирає...
- AndreyGarin
- 22.12.14, 17:40
Доброго ранку, кохана!
Пробіжу по полю. Зазирну в віконце.Принесу з собою теплу ніжність сонця. Щиро заспіваю. Тихо, солоденько. Прокидайся мила! Щастячко маленьке. Посміхайся хмаркам, що по небу плинуть. Відчуй запах квітів, що до сонця лине. Двох пташок послухай, що зі мною рано Привітають радісно, мою кохану. 2 березня 2011
- butafor5
- 2.03.11, 23:46
Два дні всього цвісти.
Ти втретє цього літа зацвітеш такою квіткою - тендітною, п'янкою. Кімната втратить риси супокою, бо речі увійдуть у твій кортеж. Обернеш пил на срібло і кришталь, наділиш тіні здатністю до тліну. Одна із пелюсток розсуне стіни, ти - даль, і подолаєш іншу даль. В людей уже нема своїх святинь Ти можеш стати першою, одначе, знай: біля тебе жоден не заплаче, і пам'ятай: два дні всього цвісти. Кость Москалець (Зі зб. "Songe du vieil pelegrin)
- Натіні
- 4.05.10, 22:41
Я вернувсь...
Сто літ минуло. Я вернувсь Із темряви на землю знову Замружив очі.Похитнувсь, В полон узятий новизною... Аж чую... шелестить трава, Струмок свої джеркоче вірші '' Я вас люблю..." -звучать слова І світяться,не застарівши... Тисячоліття пропивло Що пам'ятав я -замело Пісками всіх часів новітніх Та зорі плачуть все одно Дізнавшися,що сонце вийде А люди-так було давно - З любов'ю навпіл ділять...
- ЛАРІК
- 20.11.09, 15:35
