Кіндер видала Жив собі Вася Був він таксист Не легке життя було в нього Та він не журивсь Світами блудивсь Темненькими досить ночами Однак не життя Як не стане біда Машинка тут щось поламалась І тяжко і важко зробити її Без неї робота погана Пішов наш герой щастя-долі шукати І довго предовго блудив Та так находився, так утомився Настав його ножкам капець І вирішив Вася: "Машина то вєщь" І треба її починити В здоровому тілі здоровий хоч дух Та ніжки старіють...
Есть где-то Кошачья Планета.Там кошки, как люди, живут:Читают в постели газетыИ кофе со сливками пьют.У них есть квартиры и дачи,Машины и прочий комфорт,Они обожают рыбачитьИ возят детей на курорт.Летают в заморские страны,Находят алмазы с кулак,Сажают на клумбах тюльпаныИ даже разводят собак.Роскошная жизнь на планетеУ кошек, котов и котят!Но странные жители этиВсё время о чём-то грустят.Как много игрушек хороших,Как много пластинок и книг!Вот нет только кошек у кошек...Ах, как же им грустно...
[Приєднана картинка] Маски сорваны – верить некому. Разбиваются птицы об лёд. Поспешили к новому, светлому – оборвался беспечный полёт. Кто у власти -- все куплены - проданы, наши сотни ложатся в ряд. Вместо аистов -- в небе вороны. Души светлые не горят. Навсегда мы с тобой свободные. Мы с тобой – молодые ветра. Нас шакалы пасут голодные, полосатая их чума. Мы восстанем все миллионами - бесконечный один отряд. Мы пойдем вперёд батальонами, мы за всех отомстим ребят. Маски сорваны. Суки лживые, ...
Протяни мне, пожалуйста, руку!Я стою на самом краю.Протяни мне, пожалуйста, руку.Без тебя ведь я упаду.Дай глоток мне любви напиться!Ведь не много прошу, - увядаю.Ты пол шага, я - десять на встречу...Кто спасет у самого края?!Дай последний раз насладиться!Посмотри мне в глаза и прости...Стану вольною-вольной птицей.Подтолкни меня и отпусти...
Обида ранит только раз,Но мы потом за часом часОбиду делаем сильнейВоспоминанием о ней.Расскажем всем своим друзьям,Уснуть не можем по ночам,Перебирая всё подряд:И жест обидчика, и взгляд,И вновь по нервам бьют слова,И боль не меньше, чем была...Обида ранит только раз,Она не мучила бы нас,Когда б мы сами эту больНе волочили за собой.© Татьяна Валяева
Про щастя ми лиш згадуєм. Бувало... А щастя всюди. Може буть воно Цей сад осінній, листя, що прив'яло, Повітря це, що ллється крізь вікно. У небі хмарка, наче покривало, Пливе. За нею стежу я давно. Як мало бачимо, як знаєм мало, А щастя тільки знаючим дано. Вікно відчинене. Ось пташка сіла На підвіконня й пискнула. Від книг Відводжу погляд. Вітер зовсім стих. День вечоріє. Зірка за ряхтіла - Гул молотарки на одній струні Щасливий, чую, бачу. Все в мені.  ...
[Приєднана картинка]Тебе пишу, бумага тает,Душа, как птица улетаетВ желаний наших мир инной,В тот мир придуманный тобой...Меж строк написаных тебеОгонь пылает, и во мнеЖеланье лишь душы покоя..Но я сама себе изгоем.Мой верный друг, но ты и враг,Соблазна ты исскусный маг.Как тайна полускрыта тьмойЗовеш и маниш за собой...Чернила высохнут. Урок:Душа как неба лоскуток,Желаний наших мир закрыт,Вокруг тоска и серый быт... (Авт.)
[Приєднана картинка] Ексгібіціоністи-тоже люди, Сказав колись в маршрутці я у слух Й забігали презирливі очі усюди Й з’явився у повітрі неприємний дух... Неначе я сказав, що Дід Мороз існує Немовби відкриття якесь зробив Усвіті, де кожний носа свого суне Об камінь поглядів стереотипи їх розбив А що? він теж людина У нього друзі є й сім’я І не стирчить між пальців волосина Просто тут, логіка у чувака своя. Зате він –особистість, фрік, оригінал Ну й що, що любить...
[Приєднана картинка]Поїхала кума з кумом сало продавати.Лишила вдома чоловіка худобу доглядати.Бо він в комерції не тямить, що там говорити.То кум краще розбереться, якщо догодити.Попродали вони сало, дещо прикупили.І поїхали додому, бо вже звечоріло.Довірилися вони волам- ті дорогу знали.Кум пригорнув куму до себе, та й позасинали.А воли ті ішли мляво, ніде не звертали.Поки не вперлися у рівчак. Та там і застряли.Прокинулись кум з кумою, як уже стемніло.Подивилось навкруги, та й взялись за...
Без картинки.Без картинки там де двоє,Де рука в руці і на небі зорі.Де аромат парфумів і літній вечір,Водоспад волосся омиває її плечі.Ніжність рук і дотик губ,За спиною крила і не потрібний парашут.Заховатись від усього світу!Лише в двох, радіти як маленькі діти.Туди, де їхні серця б'ються в унісон.Квитки на море, плацкартний вагон...Без картинки де справді в двох є почуття,Де справді все взаємно! І не сховати щасливого лиця,Коли вона шепоче що кохає, так тихенько...Без СМСок, дзвінків і...