Українські патріоти

Пошук

Пошук в архіві по фразі "вірш"

Основне. Або те, чого ніколи не кажуть.

Нічого не варті три звичних слова Скільки їх не повторюй знову і знову. Лиш пустий набір букв із алфавіту, Лише набір букв на якійсь із мов світу. Коли то для тебе лише декілька слів, Коли за ними немає давно почуттів І, коли нема сенсу щоб їх повторити Знай, ти забув, що значить "любити"! Ти забув, чого варті ніжність і ласка, Пусті є для тебе "пробач" і "будь-ласка". Щоранку цілуєш і кажеш "кохаю", А насправді нічого вже не відчуваєш...

Читати далі...

Навіяно 2

Я так нервуюсь від Життяі так не БачуДоліЩо дні ті -сірі що намул як "Річку " захаращує моноттям.І виглядав вікно Реалупройдусь повз натовпи Безликим(далі буде )[Приєднана картинка]

Сергій Жадан

Сергій Жадан *** Образ твору Кожного разу, коли вони зустрічалися, коли сварилися і сперечалися, все перекочувалося і не закінчувалось, і кожного разу повітря засвічувалось, з очей виганяючи найменший сумнів, і історія їхніх дивних стосунків не мала продовження і жодного змісту, але варта того, щоби її розповісти. Коли вони втомлювалися і поверталися, коли вивітрювалися і не віталися, боролися вперто зі своїми видіннями, і говорили тільки з псами і тінями, вони трималися...

Читати далі...

ЖИЗНЬ !!!!!!!!!!!!!!

Вот год уже, как без тебя. Я не живу. Горю – сгорая. Тебя любя, себя кляня, дни в клочья рву. С начала и до края. Жить без тебя привыкнуть не могу. Учиться, переучиваться поздно. Я каждый день по краю пропасти бегу, Питаясь успокоенностью ложной. Бегу, с размаху бьюсь о стену боли, Которая вместо тебя, мой Бог. Не нужно мне такой свободы, воли. Жизнь без тебя – не жизнь – подлог. В моей душе любви и нежности полно К тебе. Так...

Читати далі...

My thoughts

Так хочу вірити тобі, Твоїм словам і почуттям, і романтичним мріям, які живуть чомусь своїм життям. Реальність тане наче сніг, і ми живемо мов уві сні, чекаючи на зустріч знов і знов, не помічаючи як в серце вже постукала любов. Так хочу вірити в любов, і в почуття взаємні, чекати зустріч знов і знов, і мрії потаємні... Тихо вечір надходить, а надворі зима, холод в душу крадеться, туди, де суцільна пітьма. Іній сумом повіяв, і заплакав мороз, по холоднім будинку, повнім ...

Читати далі...

Та йди вже...

Тебе уві сні я побачила... Недоліки всі я пробачила... Ти був у червоній автівці - Той колір застиг на рогівці... Сказав ти, що їхати маєш. А потім.. Мене обіймаєш, І кажеш слова покаяння.. Чекаєш свого покарання. Зі щічок зітру я сльозинку, Подивлюсь на тебе хвилинку, А ти.. Ти стоїш і чекаєш... То йди! -кажу, - Їхати маєш! Поїхав, а я залишилась. У сні.. Сама самотою. У морі я мрій розчинилась. А ти лишивсь сам із собою..

Блохаста замітка:) Когда сердцу не прикажешь...

Я забыл, как зовут твою любимую кошку, Я напрочь забыл имена твоих лучших друзей, Но в душе сохранил твой образ, твою улыбку, И милое чуство абсурда твоих спонтанных идей...

Хай буде так, як я згадаю

[Приєднана картинка] 1 Хай буде так, як я згадаю, тільки душа часів на знає. Якби прийдешне і минуле мої два серденька всміхнули. Якби я осінь проминула, неначе сон повільноплинний, якби про зиму я забула, щоб милуватись ніжним, синім вчорашнім щастям. Слово „грати“ - викреслить з мови будь-якої. Якби нам тільки зустрічатись, а розлучатися - ніколи. І щоб можливі були тільки широкі небеса і свята, книги і діти. Вибухівка для витонченості завзятій, для вашої. Для мене ж...

Читати далі...

А***

Море, небо, солнце.Громкий звук прибоя.Чаек крик задорныйСлышен с высоты.У тебя есть море.У тебя есть небо.У тебя свобода.У меня есть ты.Ты как птица счастьяКрылья расправляешь,Как дельфин ныряешь В голубую гладь.Я хочу на волю.От тебя на волю.И не нужно большеВспять все возвращать.

Вірш....

Не їм, не сплю, а тільки пью, І цигарок за сорок, Навіщо сіяв ту ріллю, Якщо зійшов лиш морок. Писав вірші собі я тихо, Кохав і думав що пізнав, Глибинну сутність того лиха, Що виявляеться кохав. Образлива стае картина, Всього минулого життя, Я думав, що воно людина, А виявляеться змія...