Українські патріоти

Пошук

Пошук в архіві по фразі "вірш"

Коронавірус

[Приєднана картинка]Вже другий рік лютує пандемія,У кожного свої думки і почуття,У кожного своя неврастенія,Прийдешнього фіналу відчуття.Емоції все більше імпульсивні,Занепокоєність, тривога, сум'яття.Навколо всі пасивно-агресивні,Реальності проблем несприйняття.Роздратування, втома, потрясіння,пригніченість, апатія, нудьга...Коли вже до нас прийде розуміння,Щоб розірвати цього ланцюга? &nbsp...

Читати далі...

Осiннiй Експромт.

на допис поета Вискарион: http://blog.i.ua/user/1959447/2341411/#p3 Залипнув в серпні я на ДачіНа Дачі в Серпні НЕ батрачу,Бо Спека висушила весь пейзаж,Згадав Сієсту я – давно забуте намиДа ж ?***Задихає повітря Вереснем,Пливуть до школи діти Лебедем,Наступить «трєтьє сєнтября»Наступить прохолода Осені,Та Літо буду згадувати я…

"чом ти, сумовитий..."

Доземний уклін та вічна память і шана полеглим!Вони, теж гаряче любили життя і мріяли про кохання, хотіли мати дітей, онуків та щасливе життя… На жаль, їм не судилося…Чом ти сумовитий,Дубе мій зеленийЙ болем оповиті Берізки та клени?– Бо зібрались круки У зловісні зграї,І в сльозах розпуки Тонуть виднокраї.Квилить сива мати:– Сину мій, синочку Нащо ж одягнув ти Дубову сорочку?Діти та онуки, Не прийдуть до тебеНе зігріє сонце,Не побачиш неба.Плакала, просила Думала – поможе:– Візьми, віддай...

Читати далі...

  • Nevr
  • 8.05.18, 21:22

Тот ангел...

Рассыпанная медь твоих волос... Изгиб спины... в садах,- дыханье ночи... И месяц завернувшийся в вопрос... И тишина,- что отвечать не хочет... И тонут пальцы в сонной высоте Листвы касаясь... Вспыхнувших соцветий... А Ты стоишь одна на целом свете... В своей не расколдованной фате... Спадает ветвь... погасшая свеча... На выдохе,- исход... воспоминанье Вся жизнь игра... в которой ничья... Твоё,- неразделённое желанье И ускользает с нитью золотой По кромке облаков по глади влажной Тот ангел что...

Читати далі...

2 віршованих тексти

Ми не читаємо книжки, зате читаєм паблікиІ всі підсіли на власний сорт героїну, як на голку наріки!В ночі, коли одні, коли в тиші,Ми думаєм про тих хто у душі,Про тих хто в самому сердці!І в багатьох заради них, воно ще б'ється.Кохання перетворили на наркоту.Якщо так, то так то похуй.Дилер, дай дозу, по вені їбану!А мені б таку як ти, тільки щоб кохала.Я не знаю де її знайти, але я скучаю, правда!А мені б таку як ти, тільки щоб поряд, щоб взаємно!Та тебе тут нема, лише в текстах ці...

Читати далі...

Про 25

Двадцять пять вже їбануло,Чверть віку промайнуло.А в памяті пусто, неначе нічого не було...Сила в правді? Не рєбят, то все піздьош!Бодров не прав. В шибку бє холодний дощ.Пацани читають репчик, який допомагає жити.Варто було б забити пятку і на все забити!Про те дим зникне десь у небутті,Проблеми ж так і залишуться баластом Десь у хворій голові.Школа, Унівєр, трохи приколів.Але на порядок більше розчарувань і болі.Другий курс, я на пари.Вона в Богдані,Передає за проїзд і сідає десь по заді....

Читати далі...

))))))))

Вона казала - Я люблю поетів, І ненавиджу гроші, хай їм грець! Та тільки трохи пожила серед аскетів, Та й зацікавив у поета гаманець...

)))))))))))))))

Весело час, як холостяк проводжу, І кожен день є пассія нова, Та довго я, напевно, так не зможу, Бо вже на ранок забуваю імена...

Віктор Бойко МИ ВІРИМО!

[Приєднана картинка] Ми віримо! Орлиця прилетить, Змахне крилом з очей людських полуду, І знову люди вільно стануть жить, І будуть дихать знов на повні груди. І на Майдан...

Читати далі...

Віктор Бойко РІДНА МОВА

[Приєднана картинка] РІДНА МОВА Ми мову рідного народу В далекому дитинстві вчили, Носили все життя з собою Прості слова, що так любили. Прості слова, ті серебринки: Про поле, небо і гаї І пісня добра, материнська – То є наставники й мої. Вони ведуть мене по світу, Коли я десь, в далечині, Про отчий дім, про мою мову Вони нагадують мені....

Читати далі...