Українські патріоти

Пошук

Пошук в архіві по фразі "вірш"

Ризикну...

Я приміряю сукні!Так весело мені - я приміряю сукні!Я приміряю: у слизьку - пірнаю, В блискучі - заховаюсь з головою...Я, наче клавіша роялю, западаю,Тебе хвилюю. І на мить зникаю,З'являюсь. Я з тобою граюсь,Як з котом на кухні. Що скажеш, ніжний мій суддя?Ти в захваті, мій чоловік-дитя...Я для кота неначе валер'янка,Й не буде спокою до ранку,Поки шугаю ластівкою з кручіВ глибокий виріз у короткій сукні."Подобається", - ти говориш ствердно.Насправді ж загадки вирішує...

Читати далі...

Ходить Свані по городу.

Стихо-прозо-шутко-заметко по мотивам украинской народной песни. Українською мовою. Не можеш навіть прочитати? Вчи! Ходить Свані по городу Взявши файну сковорОду Вилку, ніж каструлю чисту Щоб знайти чого, поїсти [Приєднана картинка](с) Придивляється... Опля! Під кущем росте картопля [Приєднана картинка] Нахиливсь зі словом: ОК! Тицьнув пальцем в огірок [Приєднана картинка] Подивився, не такий! Глянув, поруч є другий [Приєднана картинка] Заглянув...

Читати далі...

про дам :)

Дама сдавала в блиндаж:жилеты, очки, патронтаж,разгрузки, аптечки, масленкии комплексную тепловизионку.Лучше не знать врагам,сколько у нас таких дам![Приєднана картинка]

Р.Лейбов "Вот Крым, который ...."

Роман Лейбов :1.Вот Крым,который так русским народом любим.2.А вот Донбасс -для отвода глаз,чтоб вытеснить этот бессмысленный Крым,который так русским народом любим.3.Вот Сирия,на хр..н, конечно, онавообще никому не нужна, но годна,на то, чтобы вытеснить этот Донбасс,введенный в рассказ для отвода глаз,чтоб вытеснить этот бессмысленный Крым,который так русским народом любим.4.Вот беженцызаполонили Европу,как стадо мохнатых и черных зверей,насилуют женщин, свиней и...

Читати далі...

Розірвало серце

Я – это Киев, я - Львов, я - Одесса, Я – те ребята из Сотни Небесной, Я – это мать, жду из армии сына, Я – Незалежність, я – Україна! Я – Волноваха, я – Мариуполь. Дым от разрывов черен, как уголь... Я – Мариуполь, я – Волноваха. Нас не задушишь в объятиях страха. Будет возмездие, будет расплата, Кровью заплатишь, кремлевская вата. Нет, не спасет тебя ядерный купол, – Кровью заплатишь за наш Мариуполь. Я – это киборг, я – это донор, Я – волонтер, месяц не бывший дома, Я – тот...

Читати далі...

незнав тоді для кого, але тепер здогадуюсь...)))

_-_-_-_-_-___-----___-----_-----___-----___----_-_-_-_-_-_Вогнем Тебе зігріти з висоти...У подиху зловити мить реалій,Стинаючи повітряні мости,Крильми живити щастя світу й далі...---Приходити до тебе лише в снах,Будити стиха сонячним промінням...Назавжди відректи від всього зла,Позбавити нараз від самотиння...---Розвіяти сумні твої думки,Забутися у пристрасних обіймах...Слова приємні й спогади легкі..,І розписи мальовані на стінах...---20.12.08 і назавжди... 

До українців - Віктор Баранов

мертвий сорому не має Повість врем'яних літ Віктор Баранов До українців Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці: Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми — українці? І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот, І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється, І що ми на Вкраїні — таки український народ, А не просто юрба, що у звітах населенням зветься. І що хміль...

Читати далі...

В. Гинянський ХОДИТЬ ПАМ'ЯТЬ

[Приєднана картинка] ...

Читати далі...

Над містом...

ще вірш з "сонного" циклу" Із напівсутінків дрімота виринає, На підвіконні, ніжки звісивши, сидить В лінивій позі. Важко позіхає - До сну скликає тих, хто ще не спить. Наспівує у вушка колискову, У вічі сипле сонним порошком, &nbsp...

Читати далі...

Лист (написано на основі реальних подій)

Госпіталь. Все біле навкруги. Стіни пахнуть крейдою сирою. Ми потроху набираємося сил, Починаєм згадувати «волю». Ось обід, і сердобольна медсестра Друзів ще годує з ложки. Я сиджу спиною до вікна, Крапельки борщу на ковдрі трошки. Осліпшого танкіста заздрість мучить, Він згадує: вже двадцять днів сліпий. Про подругу свою весь час канючить, Відправить смс-ку просить їй. Я відмовляюсь – слів, кажу, не знаю, А він кричить: «Я...

Читати далі...