Українські патріоти
Пошук
Пошук в архіві по фразі "вірш"
Класик Тичина через Віки...
[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]1943 - 2022 рр.
- Mykolaj_58
- 5.03.22, 20:26
Наушники.
мы столкнулись с тобой уж однажды.в той стороне, где протянуты нитиперейти на ту сторону дваждыне судилось, мы временно квиты.упрекнуть тебя не в чем,ведь время неподвластно,а жажда событий сушит душупоговорить мне об этом не с кем,а значит.... наушники в уши.
- poltavzetka
- 21.09.21, 13:06
Рукавичка
По ялинку внучка з дiдомЙшли по лiсi навмання.А за ними бiгло слiдомДовговухе цуценя.Задивилась, мабуть, внучкаНа ялинку, на соснуI зронила якось з ручкиРукавичку хутряну.Рукавичка невеличкаНа снiгу собi лежить.Раптом мишка тишком-нишкомЗ нiрки вилiзла й бiжить.— Ну й хатинка! Ну й дивинка!Вiдгукнися — хто тут є? —Тiльки голосу з хатинкиЩось нiхто не подає.Влiзла мишка в рукавичкуI сама в нiй стала жить.Раптом зайчик-побiгайчикЗ-пiд ялиночки бiжить.— Ну й хатинка! Ну й дивинка!Вiдгукнися — хто...
- Mykolaj_58
- 13.12.18, 12:19
Гибридная война
Снаряд в Авдеевке попал.....На Евровиденьи финал...Девченки сиротами вдруг...Звенит бокалом высший круг...Костюмы стоят миллион...Несет потери батальон ...Джеджула два лимона взял...Боец 200-х забиралУ нас гибридная войнаУ нас гибридная странаВ которой как бы нет войныВ которой гибнут пацаны…14.05.2017
- АТОлик
- 15.05.17, 21:55
Вірші про Україну "Вільна Україна" Автор: О Кобиляков
ВІЛЬНА УКРАЇНА Сумує рідна Батьківщина, Втомився вільний наш народ, Від зради, влади, обіцянок, Брехні, покращень та турбот.  ...
- О Кобиляков
- 16.08.15, 13:52
Вірш про Україну "Схаменіться" Автор: Олександр Кобиляков
СХАМЕНІТЬСЯ Люди, прошу – схаменіться! Ну навіщо ця війна? Не стріляйте, зупиніться, Батьківщина в нас одна. В нас єдина Україна, Не діліть на захід, схід. Рідна мова в батька й сина, Прапор та козацький слід. «Руський мир» із глузду з’їхав, Ну скажіть, який ж це брат? Той, хто ворожнечу сіяв, Є кремлівський окупант. Він прийшов людей вбивати, Неньку нищити мою, Щоб лише завоювати, Землю рідненьку твою...
- О Кобиляков
- 16.08.15, 13:32
Вірш про Україну "Любіть Україну" Автор: Олександр Кобиляков
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ Любіть Україну, як матір любіть! Чи в радості то, чи у горі. У бій вирішальний за неї ідіть! Бо зрадник панує на крові. Вставайте з колін та кайдани порвіть, Врятуйте від смерті Державу. Вона незабаром віддячить в ту мить, Як тільки звільниться від клану. Усуньте від влади панів і катів, Бандитів, запроданців клятих, Продажних ментів, суддів та крадіїв, Нацистів кремлівських завзятих. Країна...
- О Кобиляков
- 16.08.15, 13:15
Наш дім - це наша Україна Автор: Олександр Кобиляков
НАШ ДІМ - ЦЕ НАША УКРАЇНА Наш дім, це наша Україна! Це наша сила, наша воля, Держав багато, а вона єдина! Так захисти ж її від ворога лютого! Повзуть вони, немов черв’яче, До влади рвуться, як скажені пси! Не бійся їх, вони тебе бояться! Вони, на нашій рідній нам землі! Це окупанти нашої країни, Перевертні часів СРСР, Державна мова, рідна мова України, Так захисти ж її, з тобою Дух Святий, Скажи їм: «годі нами потикати! Я українець, а не «руський раб!» Я українець і...
- О Кобиляков
- 16.08.15, 12:38
Коли я обираю біль
Як боляче прокинутись у світі, Де так багато всіх, а ти один.Де вже не подарують білих квітівДо вічності... до срібних цих сідин...І світ цей наче вже не рідний,Немов відмовилось усе кругомВід моїх усмішок, навіть від сліз срібнихТа біль ще дужче хлище батогом.Покинувши мене, забрав ти серце.Та краще б Душу ти забрав...Бо ти залишив у мені відкриті дверці,А в них холодний вітер задував...Моя Душа вже змерзла та промоклаВ сльозах гірких та зимніх цих вітрах.Здається я, як лист...
- Nikaika
- 2.01.15, 16:02
А ця осінь, вже мрії розбиті....
Ти сидиш у теплій кімнаті, п`єш гарячий індійський чай. Десь на Сході гинуть солдати, матерів огортає печаль. Ти сумуєш, звичайно, потрібно, в цьому плані ми всі як один. Ти не з гордістю, а з стабільністю хочеш нових найвищих вершин. Адідаси, найки і рібоки, У дівчат там подібне щось. Схаменіться, будьте ж ви гідними. Українці ми чи здалось? Тої тихої, пізньої осені, коли ми піднялися з колін, закричали всі разом:"Досить з нас! Добивали, та не змогли!" Та зима, що змінила кожного І...
- Kvitka
- 17.09.14, 22:52
