Десь там

Десь там,за скляним повітрям,у темній безодні грудня,знесилення здавлює груди,а в квітень ніхто не повірить. Там сутінки зупиняють годинникназавжди, до ранку вічністьхолодні мертві ...

Читати далі...

• AL4y
• 13.10.12, 14:23

русіш фантастіш... Щ_О

---Дождь смоет с наших лицУсталость серых границ...Ими дышат они...Ветер очистит наш прахИ там - в небесахМы увидим надежду...

• AMA-XXX
• 29.05.09, 00:14

Просто усміхнутись... Павло Глазовий

ЛЮБЛЮ цього автора :) [ Читать дальше ]

• Миледи Сна
• 29.10.10, 20:15

літо...2009...чом би й ні_;)

---Широко крила розкинуло небо,Висоту розітнуло, в проміннях завмерло...Сонячних...Моря-океани окутали землю,В глибині потонуло, назавжди таємно...Прощення...---Любов ожила, тепла шукаючи,Світло жадібно розсилаючи...Вірячи...Все єство огортаючи трепетом,І в готовності бути велетом...Мріючи...---Не спиняє ніщо непокорених,Рука об руку прямо під зорями...Із віків...Віддається все без останку днів,Повертається із забутих снів......і без слів...---

• AMA-XXX
• 31.05.09, 20:59

(без назви)

Перманентний стан абсолютного незнання.Краще сірий, аніж безодня блакиті.Біганина вулиць. Ідеш кудись навмання.Пошук затишку задля єдиної миті.Щось своє. Щось таке, як на палець кільце.І по сходах рядків спускаєшся у підсвідомість.І розгублений погляд помічає сенсв слові, літері, &nbsp...

Читати далі...

• AL4y
• 17.06.13, 20:30

я розродилася (не судіть суворо!))

Вперше зі шкільного віку я розродилася на вірш... (якщо це можна так назвати))) Не для мене даруєш ти квіти, не про мене твої ніжні сни, не для мене співаєш сонети і даруєш серпанки весни... Зараз я усвідомити мушу древні істини якось собі, не дарма ж дарувала я душу, не зважала, чи вартий, чи ні... І тому не триматиму злості я на тебе й твою нову суть, я бажаю тобі тільки щастя, знай - кохала, про це не забудь! Я ж про це шкодувати не буду, бо кохання - святе почуття, заховаю...

Читати далі...

• NATALI_YA
• 1.03.09, 11:41

без назви...

-_-_-_-_-_--_----___-----___----_--_-_-_-_-_-І я боюсь, і ти боїшся...Невже злякалися ми тиші?Не хочеш, поруч щоб лишивсяІ так крадемось тишком-нишком---Бреду по днях, в тумані ніби,В моїх долонях знову пустка.Не ангели ми, всі без німбівІ грішимо десь часто-густо...---Будуєм замки в стиках долі,Розучуєм сценарій просто.Чи то спинивсь, чи йду поволі,Чи просто фатум високосний?---Отак блукаєм, марим снамиІ хочеться це все спинити...Та все ж я вірю, що дістанемЩасливий доленосний злиток..!---...

• AMA-XXX
• 31.10.08, 22:05

Розвію смуток над водою (із циклу вірші)

Розвію смутой над водою нехай несе геть течія подалі з місць,де ми з тобою були удвох...лиш ти і я обійми палкі на прощання в душі лиш тиша та пітьма думки натягнута струна тай не потрібні більш слова а де були цілунки-шрами тай гоїтися не спішата щимлять лишень ночами й днями сльозьми щей на очах бринять хай туга виллється у пісні над той водицею стрімкою а все, що було до чи після забудеться й спливе з рікою

• LOVIK
• 7.08.08, 02:12

лейтмотив

ховаючи подих у тиші дзвіннімим відображеннням скла поверхніна погляд чатує із темряви звірні живий ні мертвийпрокурене світло тьмяних думоку тамбурах потягів підсвідомихде простором здавлене сонце давношукає шляхи додомудо тіла впритул по лезах життівцілунок навпіл розрізанийсловами зтікає в долоні листіві відлик хвилини злизуєзупинка часу як лейтмотив

• AL4y
• 30.07.17, 19:08

Ейч надихнув (Отак подивишся здаля...)

Отак подивишся здаля на москаля,Неначе й справді він людина,Та від Курил і до КремляВоно було і є скотина.Йому завжди усього мало!Де тільки вср…лося чи стало,Уже волає од того -Тут все ісконне і його!Та хай тебе ухопить кат!Який же ти у біса брат?!Живи у рідному краю -Котись в Московію свою!І раз причина тут такаЙ дорога в тебе неблизька,То я тобі, як друг і братПіддати можу і під зад,Щоб не морочив головиЙ летів до самої Москви!YVhttps://m.censor.net.ua/jokes/1070188

• Міс Марпл
• 5.08.18, 07:49