Мені давно не боляче, Вже не сумую і не мрію. Тобою серце не хворіє. …Невпинно час-вода тече - Повз нас, крізь нас… День, місяць, рік… Ми – вдвох. По(роз’)єднані навік… 05.02.2010 Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved
[Приєднана картинка]Обережно! Вірш про волонтерство з хейтспічем та матюками) Я не знаю що там як там, а у мене все гаразд, я в житті вже розібралась. Знаю хто тут підарас. Я канєша не геройка не воячка «на нулі», зате точно знаю як це - битись на своїй землі. Чоловік наразі в лісі, в десантурі на війні, ну а я в гламурній хаті храм із лісом у вікні. Роздивляюсь і милуюсь знову йде життя на лад. Перемога буде наша. Згине клятий психопат. Я канєша не геройка не воячка на «нулі»...
Серед уламків моїх думок Маленька перлина щасливих снів Моє життя далеко не ок Щодня починає такий урок Що навіть уяві забракло слів Я наче на смузі перешкод Повзу по багнюці шалених мук потім хвороби ворожий взвод В тенетах тримає немов павук Світла немає. Тайфуном страх Я так безпорадна. Ковтаю біль Де порятунок? В чиїх руках? Коли в мені знову почнеться штиль? Немає чим дихати. Слів нема, А паніка душить мене вночі Я кинута долею, я сама Ненависть на світ немов крук...
Ти мій ангел,ти мій Бог, ти все, що маю я.Я не покину мрію ту,я не покину....І гасне зірка в небі голубім,я знаю, що то не про нас.НЕ згуби мене і не втрать.Я так довго цього чекала
1 Плач, без схлипувань і сліз, душив мене. Він, здавалось, підіймався з самісінького серця, а воно розривалося від нестерпного болю. Здавалось, ще трохи, і я вмру від цього. «Немає!... Тебе немає!... І ніколи не буде!... Господи, допоможи мені це пережити! Як мені бути???!!!!.....» 2 Я прокинулася від невимовного, щемного почуття втрати. Сльози були на моїх щоках, а на серці туга…..туга…. Ти солодко спав поруч, і тепло твого тіла та подих привели мене до тями...
Я маю владу лише над собою. Більше не треба фальшивих ролей. Я піднімаюсь. Не буде двобою. Я підкорила своїх королей. Геть з пантеону! Без вас тут так чисто! В храмі душі - переспіви надій. Мольфарка дарує натхнення намисто і заклик: "Не бийся, не бійся, а дій!".
[Приєднана картинка][Приєднана картинка][ Читать дальше ]
(частина перша) Багато хто не розуміє, навіщо їхати кудись дуже далеко, якщо там немає комфортабельного готелю і моря. Тим більше дивним здасться для таких людей поїздка у літній час на архітектурний фестиваль за 5 тис. км де доведеться будувати, жити в наметі посеред тайги і витратити при цьому чималі гроші. Однак доведеться пояснити. Архітектурний фестиваль, про який розповідаю, організований для архітектурної молоді з метою проявити творчі здібності, навички, крім того втілити свій ...
«Думки на злобу днесь десь»Несподівано для себе став послідовником Франсуа де Ларошфуко, Блеза Паскаля та Жана де Лабрюйера з їхніми сентеціям, максимами і всілякими думами на тему життя не науково, а прагматично, часто навіть цинічно, але тому і реалістично.В Україні подібного авторського жанру «Думок на злобу дня» не існує, а що навіть і є – того ніхто не знає, тому і розпочинаємо з нульової позначки.Все нижче є зібрано і опрацьовано Богданом Гордасевичем, або його побратимом...