варто лиш на мить деколи зупинитись і все... життя шкереберть)

---Ти озирнись на мить довкола...Поглянь у світ із надсуцвіттяІ замість крапки знову кома,І знов спіральне словоліття.---Пробуджена промінням силаЗ весни ввібрала ноти літер.Душа втомитись не посміла,В обіймах зустрічає вітер...---Ти зупинись на мить поволіСпитай питанням без обману,Чого це над тобою зоріЖивильним світлом гоять рану?---Чого птахи співають ніжно,Чого пелюстки мріють світлом?Невже в питаннях сенси світу?А в серці вже... любові вітер

• AMA-XXX
• 15.05.09, 15:39

Вітер...

Вітер приніс мені -вітер, якого нема.Вітер сказав, що у тебебез мене - зима.Вітер шепоче: без мененемає сну.Вітер признався:ти згадуєш нашу весну.Вітер говорить: напевно,уже не мине.Вітру я - пошепки:ти вже тримаєш мене.Ні - не в долоняхтримаєш. У серці, мов біль.Вітру я - подумки:так, я належу - тобі.Знаю, так страшно -посеред вагань і зневір...Янгол, тримаючи: буде. Лиш вітру повір.[Приєднана картинка]

• mNoga
• 18.04.13, 10:13

осіннє...

...мелодія пісні в неспокої вітру -симфонія мови осіннього листя,танок що танцюють у спогади літа,кружляють у злеті висОко і швидко,лягають у зморі на землю у сні...віддалено літо в минуле імлисте -у казку, над обрій, в імжу, за тумани,симфонія мови осіннього листявиспівує пісню в холодне світання,фортецями хмари пливуть в вишині...хитаються сумно до осені віти,кричить у відлунні невидимий крук,журливою пісня в неспокої вітруі золотом листя спадає в зорю...

• aendek
• 9.09.15, 15:33

тепло осені..

...тепло осені таке лагіднесині-просині далі ладнимитрави хиляться в обрій мандрамистепом мріями безтуманнимигай із вІтрами у осяяннів злоті вітами спів оманоютихим сполохом річка звивистасумом-спомином в серці зливоюводи холодом дзвінко лунаминаче сходами до минулогосходом-заходом день у осенімрія лагідна в сині-просині...

• aendek
• 17.09.15, 11:39

"Віднесені вітром"-2. Луганський варіант.

Влада Луганську клянеться, що баннер Партії Регіонів * відірвало вітром *. Природа в опозиції ? Заместитель мэра Луганска Александр Ткаченко утверждает, что баннер с надписью "Партия регионов" не убирали по требованию музыканта Святослава Вакарчука – его оторвало ветром. Об этом чиновник заявил на пресс-конференции, передает Луганск.Комментарии. "На День города произошел отрыв баннера ветром. Дабы избежать его дальнейшего падения, были приняты срочные меры, чтобы его...

Читати далі...

• Росомон
• 12.09.11, 23:50

Вечір. Дорога додому

Лютий надимає щоки, Люто дме, шибками грюка, Знахабніло в двері стука... Космос чорний і високий Зоревітром срібним дмуха, ЗореПросо сипле з міху. Оріон потужно диха... Лютий дме. Я небо слуха. 11.02.2011 © Stepans’ka Marina (SMG)

• The Beauty!
• 13.02.11, 07:25

віршування в окупації

38. акорд у розсвіт.по клавішам пальці в задумі у грі[Приєднана картинка]шукають веселих мелодій зорі,яка розливалась багряно.хитаються образи у туманІ,хибкі, виплетались плетінням міцніу сталки із райдуг нарядно -барвисті яскраві у злеті вонивтрапляють під розстріл гарматний війниі б"ються немов порцеляна.в пожежі розтрощений обрій горів -то сходило сонце десь там на горів кривавих прожилках рум"яно.зсковзають льодово краплини роси... -то небом спадають людські голосине співом на...

Читати далі...

• aendek
• 1.09.15, 14:55

і пил здійняв на дорозі вітер...

...і пил здійняв на дорозі вітер,обпале листя летить услід,у смутку в стЕпу схилились квіти,в полинних хвилях останній цвіт.з вербою річка веде розмови,у волі в небі ширяє птах.а темні хмари в таємній змовіімжу сплітають у небесах. ту сіть роскинуть в осінню днинуна степ, на місто, на весь окіл -дощевий шурхіт печаллю злине, спаде на серце щемливий біль.по тій дорозі підеш до хати,відчиниш двері, розпалиш пічі кинеш погляд в віконні грати -там степ, тополя і скоро ніч, на всохлій гілці самотний ...

Читати далі...

• aendek
• 14.09.15, 14:38

Остання зимова морозна....

Не гуде вже вітер - заспокоївся. Ти не кличеш мене - згомонів Я не мчу - нехай рана загоїться Аби тільки снився ти мені. Все минає - то одвічна істина А весна-то потайки іде: Ще морозно,ще зимова сивина Переможна і весну тим б’є Але весна знає свою силу Притаїлась, значить, мить - і все! Ще я називаю теби милим... Вітер в серце і - нема тебе ніде!

• Офели
• 28.02.11, 23:10

віршування в окупації

5. dormiunt in somnis......аріаднову змотуєш ниткупо життю що вела на вихід -кидАєш мотанку в кліткуде палає у попіл лихо -навмання попрямуєш в сутіньу пташиний переспів в розсвітде сплетені вітром путарозкидані сітями в льоса -ординна там дика гординяв жертовній сп"яніла кровіі в спогад хихикання хтивевузлами у темні схрониде дзвінко співає піснюу ніч соловей останнійяснИй і веселий місяцьблукає в садах кохання...по сітям хистким мов по сходамступаєш у марево димнев якому світило...

Читати далі...

• aendek
• 18.08.15, 12:45