Pneuma Nebula

В нашей туманности вы найдете все о космосе и что с ним связано. Планеты, открытия, экспедиции в космос, исследования космоса. Интересные и познавательные статьи. Прекрасные обои и фотографии, арты и музыка на космическую тематику! Все кому интересен безграничный и неопознанный мир звезд и планет просим присоединятся!
28+ підписатися

Pneuma Nebula

Пошук

Пошук в архіві по фразі "інтимна лірика"

Літня пара

Вечір відчиня небесні двері: Місяченько зір жене отару.А на лавці у зеленім скверіВітерець голубить літню пару.Сріблом припорошене волосся - В молодість немає вороття...І так хочу вірить, що вдалосяУ стареньких пройдене життя...Ось підвівся чоловік і рукуНеквапливо спутниці подав.Щоб чуттів одвічних не розхлюпать, Ніжні плечі тихо обійняв.І пішли обоє в надвечір'я, Як ходили, певно, сотні літ...А статечні із небес сузір'яЗаздрісно дивилися їм вслід.[Приєднана картинка]

Щоразу взимку думаю: усе...

[Приєднана картинка]Щоразу взимку думаю: усе...Весною розквіта любові гілка.Тривожить душу чарівна сопілка, Щемливу радість в пригорщах несе.Я так боюсь розхлюпати їїНа перехрестях поглядів недобрих.Та вперто вірю: життєдайний проміньПроб'ється крізь буденність сірих днів.Розкрившись потаємному чуттю, До тебе з маків простелю стежину.Якась маленька голосна пташинаСкладе осанну небу і життю!

Медовий присмак на губах

[Приєднана картинка]Гойдались ввечері прочахліПредвіковічні зорі на дротах.А яблука дощами пахли, Лишалися медами на губах.П'янила ніжна матіолаІ лоскотала стежечку в саду.Я потім стежку ту шукала - Та не знайшла й, напевно, не знайду...Бо юність не вернуть ніколи...Але у споминах чи, може, в снахВідчую запах матіолиІ присмак меду на терпких губах...

А у руці тремтіли Ваші пальці...

Ось ми й зустрілися... Тепер на Ви...Кружляли у тіснім осіннім вальсі.Роки чуття впокорити змогли, Лиш видавали нас тремтливі пальці.А вечір звабою все напував І клав на плечі невимовну ніжність:"Без Вас відтоді зовсім не жила...""В минуле ж повертатися запізно..."Ніким не сказані в пітьмі слова -Зневажені, розіп'яті вигнанці...Моє волосся вітер цілував, А у руці тремтіли Ваші пальці...[Приєднана картинка]

Мені призначеному мужчині

До мене йдеш - а вітер в спину.Тебе уже не ваблять манівці.Хода упевнено- красива, Усмішка на просвітленім лиці.Ввібравши в себе міць і силу, Читаєш зір тремтливі букварі.Мені призначений мужчино, Тобі складаю оди на зорі.[Приєднана картинка]

Зрада

З'явився ти негадано, несміло.А в мене - все. Проси чи не проси...Відплакала - і тихо відболіла, І за тобою знищила мости.Ти ж зраду обминав в розмові, Неначе її зовсім не було.Якийсь маленький злочин побутовийЗабрав надовго із душі тепло.Пішла із дому мовчки радість, І не спасло те "випадково, всує..."Там, де в стосунки просочилась зрада, Довіри і любові не існує![Приєднана картинка]

Розмова з бабцею

Прийди вві сні, рідненька, поруч сядь.В садку достигли груші й виноград.Похилі вишні поганенько родять,І яблуньки старі уже підводять...Ніхто наливки не готує з слив,На Маковія не пече коржів.Насіння в вузличках не зберігає, І "Отченашу" на ніч не читає...Не знається на травах так, як ти, З війни не перечитує листи...Ми твою хату, бабцю, продаєм,Немовби серця частку віддаєм...Лунатимуть чужі в хатині кроки,Чужу розмову слухатимуть крокви.Усе проходить, рідна, все минає,Та позабути не...

Читати далі...

А нам ще довго осінь забувати...

Шукаю слів - а в горлі тихий щем, Шукаю сліз - лише пусті зіниці, Бо не потрібне щастя навзаєм :Засохла наших почуттів криниця.Розлука - та ж маленька смерть, Що на калинових мостах чигає.Кохання вчора - шалу круговерть, А на сьогодні вже його немає...Відлуння тиші... Ти зібрався йтиТуди, де клени вбралися у шати.Поглянь: горять калинові мости, А нам ще довго осінь забувати...[Приєднана картинка]

Зруйновані Чуття

Напівприкрита нагота, Напіврозмите слово.Напіврозтулені вуста, Напівзакінчена розмова.Хитросплетіння жахних слів, Клубок прихованих обмов...А на руїнах почуттівРидають Дружба і Любов...[Приєднана картинка]

Перегоріло...

Тебе не бачу - не горю в огні, Коли зустріну - очі не ховаю.Чи я кохаю? Вже, напевно, ні, Перегоріло...Перетліло... Забуваю...Лиш хочу знати, що на світіДесь поруч ти. І не важливо, з ким...І хочеться когось вже полюбити, Так не дає від попелища дим...[Приєднана картинка] Сквозь дым костра...