Думок неупокоєна корида...

Думок неупокоєна корида втика у серце глузду ятаган, Бо в цьому місті навіть панахида – маленький різнобарвний балаган. Тут всім не так. Тут всьому недогода. Грабель тут не засвоєно урок, бо мудрість пересічного народу напевне, найбрехливіша з казок. Тож, множаться гетьманчики та юди, втрачають сенс всі клятвені слова, І в кожній хаті з краю є приблуда що паном себе вільно почува.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 21.02.20, 20:00

Сьогодні про небо мовчать дерева...

Сьогодні про небо мовчать дерева, Сьогодні будинки кричать про розлуку, Не сіють свіжість фонтанні леви, Не губи а вітер цілує руки. І десь відлетіло гаряче літо, І грається вічністю сивий лютий, І ходить сірість холодним світом Та вимага кольори забути. Сьогодні гами згубили ноти, Сьогодні рай скасували точно, В думках царюють одні марноти І марити щастям уже порочно. І час провалився в сумне анданте, І погляд здається чомусь лукавим… Чого я хочу...

Читати далі...

• rutzit
• 11.04.19, 20:00

експромт

Пісня. Поринь у забуття І спомин минулого життя Сном стане як буття Не в сон ти свій зявися знову Ясної думки і життя. Дао Душа озветься іменем своїм А розум Мудрістью наповнить „я” Осяє шлях мого життя. Слава Славо Богине Ладо Люба Ангел ти наш перемоги Воїв витязів Хранитель А більше все ж –коханню Ти...

Читати далі...

• Душа у хаосі
• 20.02.12, 20:12

метелик

Відчиняю я серце - лети! Та у нім залишаєшся вперто... Ні прогнати тебе, а ні стерти - Необачно заплутавсь в нім ти. Серед безлічі зайвих дрібниць, У тенетах мовчанок і бруду, Серед сліз, і зітхань, і облуди Ти завмер, нахилившися ниць. Мов маленький метелик у сітці, Втратив сили, принишк і завмер... Часом здасться, що ти в нім умер, Проклинаючи плетива всі ці. Та лиш сонечко зблисло - ожив! Тріпотів розфарбованим тільцем, І сяйнув життєдайним промінцем, Й знову серце моє...

Читати далі...

• Гал@ктика
• 24.05.09, 20:05

Торохтить у вікна хуртовина

Торохтить у вікна хуртовина, Завиває відьмою, проте Ніч іде на другу половину, До фіналу світлого іде, Де зима надіями рясніє, Де не страх, а добре слово є, І на небі сонце мов Месія, Що тепло, як рибу, роздає.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 13.01.23, 20:00

За подихом небесної блакиті...

За подихом небесної блакиті, За ламаними спинами горбів, Є дивний кінь, якого я не видів, І навіть уявить собі не смів. У нього з літа бабиного грива, У нього хвіст з туманів і дощів, На ньому тихо їде Бозя сивий І висипає зорі з рукавів.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 7.09.22, 20:00

Сьогодні бачила Одарка...

Сьогодні бачила Одарка, Від поту витерши чоло, Як в небі Бог полоще хмарку, Над поворотом на село. Носили бджоли липня злото, Далекий сріблом блимав став, А в полі нудилась робота, Допоки Бог забаву мав.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 15.07.22, 20:00

****************************

ЗАГЛЯДАЄ ОСІНЬ У ЛЮСТЕРКО, ЗОЛОТУ ГУАШ КЛАДЕ НА ЩІЧКИ, "А ЧИ ГАРНА Я? ВРОДЛИВА? МИЛА?"- У БЕРЕЗИ ВСЕ ПИТА, В СМЕРІЧКИ . " А ЧИ ДО ВПОДОБИ .ВАМ ОБНОВИ? ВЖЕ, ПОВІРТЕ, ФАРБИ НЕ ЖАЛІЛА, ЖОВТУ, І БАГРЯНУ, І БОРДОВУ ВСЕ ЗМІШАЛА, ЩО ДЛЯ СЕРЦЯ МИЛЕ. ЗАКВІТЧАЛА Я ЛЮДСЬКІ ОСЕЛІ. ФРУКТІВ, ОВОЧІВ НАСИПАЛА В КОМОРИ. ЗВІРІВ ДО ЗИМИ ПІДГОТУВАЛА. І ПТАХІВ ВІДПРАВИЛА ЗА МОРЕ..." ЗАГЛЯДАЄ ОСІНЬ У ЛЮСТЕРКО, НА ВУСТА КЛАДЕ ГУАШ БАГРЯНУ, ОЧІ ПІДФАРБОВУЄ БЛАКИТТЮ, ЩО ВЗЯЛА У НЕБА...

Читати далі...

• вітка
• 27.11.09, 14:06

У твоєму домі

[Приєднана картинка]Вечір у домі в твоїм не згаса,Як прийде подруга ніжна твоя.Вип'єте трохи доброго вина,Стане ніч для вас хмільна.Рух у домі в твоїм не згаса.Пестощі, обійми та медові цілунки, - Се просто подруга ніжна твояДо серця тебе притиска.Казка у домі в твоїм не згаса,Як загляне сонце до твого вікна.У ліжку теплім собі мило сплелись,Дрімають красиво дві жінки.

• Ron Вишиваний
• 11.11.13, 13:33

У сонячний вечір

[Приєднана картинка]На краю стояло сонцеВиливало ясний цвітІ промені останіКидало нам у слід.По хвилях променів чарівнихМи слухали мелодії дрібніБо сонечко всміхалосьДарувало нам свій прівіт.

• Ron Вишиваний
• 5.08.12, 19:05