Майже всі психологічні травми з дитинства. Совок - це травма нашого суспільства отримана в СССР. Вона передається по спадковості. Патріотизм, молодий вік не можуть бути гарантією від совковості.
Не забути; коли небесною ходою Сходить місяць над водою. Коли срібний місяць, ясні зорі Підтанцьовують в просторі Коли місяць в річку заглядає, Свою підкову умиває, Коли тихий вечір в лузі знову Збира трави на розмову Не забути і світанки, Коли у лузі дзвенить сінокіс І такі смачні сніданки, Коли трави накосиш цілий віз Коли літо дарує квіти, Щедро віддає свою любов, Коли теплий, босий вітер Хвилює у річці блакитну кров Коли ранковими струмками Сонце щедрим золотом...
Музика приємно огортає м'якою ватою серце , радикально відволікаючи біль . Пульсує під ритм Серця ...Екран своїм сяйвом вабить Життєвіше аніж реальний світ , даючи Змогу Забутися від Холоду Самоти.Удари крапель дощу по шклу , п'яні хрюкання свиней що йдуть із хліва ...
- Привет, как жизнь?- Мухам бы понравилась
ми залишаємслід в житті ,життях чиїхось як у снігах незаймано - білісних .який то Cлід буде ?чи боліснийабо обитий брудом..[Приєднана картинка]
Чи замислювалися ви колись, чому саме ми маємо поважати старість? Чому ми маємо надавати пільги тим, хто і так має неабиякі перваги? Адже життя складається таким чином, що у виграші здебільшого не той, хто краще, а той, хто раніше. Все дорожчає... Інфляція, в супереч загальній думці процес не лише еконмічний, але й соціальний. Молода людина ніколи не отримає доступ до того, що заграбастали собі старі, доти, доки сама не перейде в ранг "пєнсіонєров". Життя, як армія - переваги...
Рослини придумали самозахист, щоби вижити, - отрути, вонючі масла..(Перці, м'яти, та ін.).Щоб тварини від них відсахувались, не їли, не знищували... Не допомагає)))) Люди все одне їдять. .Знищують їх цим. (вживанням ради смаку, ради вигобнутись, заради відчуттів..Нічого рослин від Людини не рятує))...- Викриваю Таємниці Світу на маловідомому людству сайті в одному екземплярі з двома коментами результату)..Тепер мислимо з точки зору Людини - Як же так - теоретично це отрути...
Здається не мала дитина, та все не визначусь, чи правильний шлях обираю. Чи варто робити те що роблю? А може спробувати щось нове? Можливо саме в тій справі я зможу досягнути успіху? Чи жалкую я про свій вибір, який зробила раніше? Ні. Адже я прожила цікавий період, взнала багато хороших людей і врешті здобула безцінний досвід. Але чи правильним буде йти в цьому ж напрямку? У мене якась дилема... чи йти далі до своєї мрії чи взяти і змінити усе, поки не затягло в це болото остаточно; адже ...