Шкіромий (до дня Чистого Четверга )

Простирадло - утікало І білизна - хай їй грець І матрасик, мов карасик Від мене забрався геть.Я за мапу - мапа в шафу, Я за пензлик - той нишком І сховався під ліжком.Я хочу поїсти сало, Відрізаю шмат чималий, Але кляті ті шмати Від мене - під три чорти.Що за жарти недолугі, І чому всі речі вщерть Заюрмились, схаменулись І сягнули шкереберть?Чобітки за рушниками, Рушники за мотузками, Мотузки за чобітками, Все батьківське...

Читати далі...

• Mykolaj_58
• 5.04.18, 11:58

Шрами і меч

[Приєднана картинка]Ніжність. І поруч з прекрасним ельфомв шхуні казковій лечу над шельфом.Але наснилося. Я потвора.... Шрами і меч. Бій почнеться скоро.Знову по лікті в крові ворожійруки у троля. Помилуй Боже.Навіщо живу я в країні болю?Небо, благаю, пусти на волю!Картинка HaxOrran

• Ірина Сєдова
• 22.11.17, 08:52

Здивовані квіти

Ліна КОСТЕНКОЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала в кручі, Сю ніч ворон казав: “Апчхи!" Сю ніч квітка питала квітку: — Що це робиться, поясни? Тільки вчора було ще влітку, А сьогодні вже — восени!

• Alesanna
• 2.11.10, 22:45

Життя як воно є (с)

Життя - це посмішка уранці, Це фотографія у рамці, Життя - це посмішка крізь сльози, Життя - це сонце і морози! Життя - це квіти навесні, Життя - це жарти і пісні. Життя - це кайф, як не крути, Його нам варто перейти! Життя - це щастя, що навколо, Це біль, що серце всім колола. Життя - це вулиці, це люди, Життя -природа, що усюди. Життя - це віддане кохання, Життя - це мрії, сни, зізнання. Життя - любити до останку, А не любити до світанку! Життя - це бачити себе В очах, що...

Читати далі...

• Tynka
• 21.12.09, 18:59

Проповідь до риб

[Приєднана картинка] До карасів, до коропів і до дельфінів,  до всіх братів з солодких і солоних вод:  — Ви не давайте нам ікри ані фішбінів,  ми прагнем ваших просторів, і волі, і пригод.  Важка вода, та від води ще важче небо.  Тому принаджує нас ваша глибина,  чарує й кличе нас спокусливо до себе  ваш коралевий бог з морського дна. ( Богдан-Ігор АНТОНИЧ )

• _*N_
• 2.07.09, 13:22

Пейзаж з вікна

[Приєднана картинка] Дивись: шумує день погожий,  кипить зелена заметіль.  В товстому дзбані варить рожі,  аж піна бризкає звідтіль.  Дуднить по шибах дощ цинобри,  і скло відблискує, мов сталь.  Парує курявою обрій,  хвилює в димі ранніх сальв.  Підвівши очі з-понад книжки,  побачиш світ барвистим сном,  і думка, вирвавшися нишком,  мов нетля, б’ється у вікно. ( Богдан-Ігор АНТОНИЧ )

• _*N_
• 2.07.09, 12:33

* * * * *

Перегорить, переросте, перебунтує - І перейде у стан новий зболіло... Перепочине хвилю грішне тіло - І знов прокинеться, почує Зітхання поряд і тривогу, Відкине снів пересторогу, Зірветься, займеться у зоряниці - Й зійде любов у приспані зіниці...

• Гал@ктика
• 13.01.09, 16:51

Анатолій Драбрезір. ВІНОК РОЗВІНЧАНИХ ЦАРИЦЬ. Збірка сонетів.

В і д а в т о р а. Завжди прагнув опанувати велику кількість форм поетичної архітектури. І це не самоціль. Чим більше прагнув пізнати форми, тим...

Читати далі...

• drab
• 25.08.08, 04:39

Моя мила

Стогін. Ламаю крила Як віднайти себе? Змилуйся, моя мила! Де ти, мій світ з небес? Демон тримає міцно Іклами душу рве Біль - це моя темниця. Як віднайти себе? Замість життя - могила Я не змогу сама Змилуйся, моя мила Без тебе мій світ - тюрма Тільки про тебе мрію Не улітай, постій Не забирай надію Я програю двобій. Кохання - чарівна сила Воно наче світ з небес Нові подарує крила Які не зламає бес.

• Ірина Сєдова
• 19.12.21, 13:50

Карпатський етюд

Струмочок стрімкий -малесенька зливаз гори полониноюв'ється грайливо,а потім у лісельфійский мов диволаскаво віллється вінлагідним співом.

• Ірина Сєдова
• 22.12.20, 17:57