Пророче

Жорж Дикий ПРОРОЧЕ Б.Г. У спогадах краси нема - там є прозріння! Чимало випито вина - а де везіння? Моя чи ні у тім вина - знати не хочу! Водичка проряд є питна - чуття злоскочу... Красою сповнене життя... А що я бачу? Хто не цінує почуття - тим не пробачу! І може я і не герой, щоб бити пику! В душі я лицар і ще той - як в лева...

Читати далі...

• Богдан Бо
• 26.02.10, 17:56

4 літературно-музичний SEVAMA FEST збирає друзів !

24-25 жовтня 2009 року чекаємо ВАС у будинку Кіно (вул. Саксаганського, 6, метро Палац Спорту, м. Київ) о 14-30. Початок фестивалю о 15-00. [Приєднана картинка] серед учасників: Арсен Ій, Володимир Осипенко, Костянтин Балицький, Костянтин Мордатенко, Ніка Новікова, Олександр Бик, Світлана Лебедєва, Тата Рівна У програмі можливі зміни :)

• sevama
• 18.10.09, 17:18

Хто сказав, що коні не винні?!

Героїня оповідання Михайла Коцюбинського. Так звучить правильна відповідь на питання в заголовку до цього запису. Але прочитавши мій новий вірш, ви, можливо, засумніваєтеся в конячій невинності. Вйо! КОБИЛА ВИННА Не любо - не слухай мене через силу, До лампи Некроту твоя похвала, Та дядько Микола рябу мав кобилу, І капосна раптом до лісу втекла. А там з'ясувалось - та шкапа феномен! Ну як про таку не складати пісні? Не здохлою впала і навіть не в кому - Забулася враз в...

Читати далі...

• Некрот
• 31.03.09, 21:07

ВВ - Віршовані Варіації. Маяковським навіяло...

[Приєднана картинка] Сьогодні вирішив просто опублікувати свій новий віршований твір. Чотири рядочки. *** Будь я хоть "свидомитом" изрядных годов, С Колымы в "перестройку" отпущенным, Я забыл украинский бы только за то, Что на нем говорит Виктор Ющенко. Можете звірити з оригіналом (Будь я хоть "свидомитом" изрядных годов) і/або прочитати пост на цю тему в моєму онлайн-дневнике. Дякую за увагу. Вибачайте, коли щось не так.

• Некрот
• 4.03.09, 17:29

Новий вірш "Шлях до перемоги" Автор: Олександр Кобиляков

ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ Все розпочнеться з чистого листа – До влади прийдуть справжні патріоти! І скінчиться невизнана війна, Та квітами жалоб зійдуть окопи. Це станеться – коли побачиш ти, Що більше так не можна далі жити, Що нашу Неньку знищують кати – Продажні та невдячні власні діти. Повіє вітер хвилями Дніпра Незламний дух славетного народу, Та з віршами пророка-Кобзаря Повстануть люди за свою свободу! Зрадіє Богом...

Читати далі...

• alexiua
• 7.09.17, 08:55

Травневий вечір

[Приєднана картинка]Це сталося зовсім недавно, Ніщо, серед інших подій. Бродив я по лузі, не марно По зеленій траві, молодійСонце загасило свої печі, У тумані сховались рівчачки. Наступив травневий вечір, Запалив у небі свічечкиУ ставочку біля хати Жаби лунко розмовляли, Ластівки, газдиноньки завзяті У своїх гніздечках газдувалиЯсний місяць плив поволі, Серпом жав зорі над лугами, А тихі верби і стрункі тополі Шепотіли сонними листкамиВерба тихо розказала Про свій ...

Читати далі...

• Provisnuk
• 10.05.12, 13:23

Ранок. Сонце. Бiля храму

Древня церква посивіла… Стятий хрест… "Кррра!" – чорна пані, Лиховісниця Сивіла, - "Каррр!" – пишається на бані. 18.11.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111190561 [Приєднана картинка]

• The Beauty!
• 18.11.11, 23:02

Ранчо Ukraine

У саду Дяді Сема Зогнили помаранчі. Та це наша проблема, А Юкрейн – його ранчо. При синах Феді з Яном Краще не зажили ми, А їмо й баклажани Теж, нівроку, гнилими. Хто спасе наші душі Із такими харчами? Мали дулю при Буші – Той же приз від Обами. Що? В них ранчо забрати – І народу безплатно? Ні, бо ми – демократи, А то власність приватна. Олександр Некрот

• Некрот
• 13.07.11, 13:02

Про мову

Ми переховуємо свою мову У хатах, за образами, До яких молилися ще запорожці, Під весільними рушниками На споді скринь, Між сторінок «Кобзаря«, У піснях, які мугикаємо, Коли сіємо гречку. Беремо її із собою скрізь, Куди б не поїхали. Бо вона – не в тягар нам – Як і власна душа. Часом відступаємо з нею в ліси. Тоді вона вчить нас стріляти, Копати шанці і схрони. А коли помираємо Від рук ворогів, Вона забирає нас Просто до свого неба. Прага, 14 жовтня...

Читати далі...

• Ладимир
• 7.05.11, 23:43

Осінній день

Осінній день березами почавсь. Різьбить печаль свої дереворити. Я думаю про тебе весь мій час. Але про це не треба говорити. Ти прийдеш знов. Ми будемо на «Ви». Чи ж неповторне можна повторити? В моїх очах свій сум перепливи. Але про це не треба говорити. Хай буде так, як я собі велю. Свій будень серця будемо творити. Я Вас люблю. О як я Вас люблю! Але про це не треба говорити. Ліна Костенко

• sestryncja
• 11.02.11, 14:19