Сонечко присіло на билину, Лапками тонкими дріботить. Бурштиновим сяєвом долину Сонце враз наповнило! - на мить… Сонечко пробігло по билині Аж до вістря гострого й за мить Полетіло… Ген за край долини Сонце пада...
Прочитано на http://www.pravmir.ru/linii-pr
Україночка ОЙ Я ДОБРА ГОСПОДИНЯ, ВМІЮ ВИШИВАТИ. І ВАРЕНИКИ ВАРИТИ, І БІЛИЗНУ ПРАТИ. ТА НЕ ТІЛЬКИ Я ДО ДІЛА МАЮ ТАКУ ВДАЧУ! ЯК ЗАХОЧУ - ЗАСПІВАЮ, А СХОЧУ - ЗАПЛАЧУ! РІСТ У МЕНЕ НЕВЕЛИЧКИЙ, ЧОРНІ БРОВЕНЯТА, СИНІ ОЧІ, ЯК ОЗЕРЦЯ, ЩЕ Й НОСИК КИРПАТИЙ! ТО Ж ПАРУБКИ НАЧУВАЙТЕСЬ, БО НА ВЕЧОРНИЦЯХ, ЯК ПІДУ З ВАМИ У ТАНЕЦЬ, ТОЙ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ! ГОРЕ ...
Я вам цей борг ніколи не залишу. Ви й так уже, як прокляті, в боргах.Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу. Віддайте мені ліс і річечку в лугах.Віддайте мені сад і зірку вечорову. І в полі сіяча, і вдячну щедрість нив. Віддайте мені все. Віддайте мені мову, Якою мій народ мене благословив. © Ліна Костенко
Я кохатиму тебе безмежно. Без надії на твоє кохання. Я у мріях до тебе порину Серед ночі і з самого рання. Буду вітром твоїм я і полем, І дощем серед пекла пустелі. Буду хвилею теплого моря, Або птахом, літає, що в скелях. Ти мене покохала даремно… А чи саме того ти хотіла?! Пам’ятаю любов ту шалену, Що у серці твоїм пламеніла. Ти, як хмарка, до мене… летіла… Ти, як зірка, що в небі палала, І Любов’ю яскраво світила, А для мене було це замало... Ми кохали обоє нестримно,...
"Запроси мене на чашку чаю. Та не дуже чаруй лиш, вважай,  ...
"Кудись зникає знов душа – бездумно тіло полишає… А в мене безліч запитань – на них я відповідь шукаю: Чи має Сонце почуття, чи лиш безжально спопеляє? Які на дотик небеса, котрим нема кінця і краю? Куди зникають вранці зорі, красу свою спішать сховати? А квіти швидко відцвітають, бо їх не хочуть помічати? Я з вітром тихо розмовляла, у нього я усе питала, Та він лиш ніжно обіймав, а я так відповідь чекала…"  ...
[Приєднана картинка]Слів на описи не трачу, словом не передасиЇх земної, безсловесної, дивовижної краси. Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки, Нареченим їх дарують, заплітають у вінки. [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Ними кожен свою радість, власне щастя назива, Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова. Скільки ми їм...
[Приєднана картинка]Не читайте. Я вже не читаю.Пощо тих затруєних вітрил?Грей – по бардаках.Асоль бухає.Алий шовк пішов на прапори.Вірність вже нічого не вартує.Ніжність – крам без попиту, на жаль.Ці казки – вони таки отруйні.Краще-бо вже зашморг чи кинджал.Тільки… Боса і простоволоса,У хмільному чорному чаду –Чому я на березі ще й досіІ ніяк додому не піду?..
Листопад летить - співає, Землю ніжно укриває Золотим, палким, зеленим Листом верб, берізок, кленів. Світить сонце, листя пада Жовтим дивом листопада... Час, як дзвін - тонкий, високий, Неба вічний синій спокій. Пада, пада, пада листя, Сипле світлом променистим, Все навкруг звучить ним, сяє В материнськім ріднім краї... ...Світ спогляну, помолюся, Сили дужої нап'юся Від землі, дерев, природи, В золотої сонця вроди... О.Райдуга Інформація для тих, кому це може бути...