Радість життя

Все те, що приносить нам радість в цьому житті. Це можуть бути діти, домашні улюбленці, улюблена робота, красиві місця, приємний відпочинок, живопис, загалом все що радує нас і оточуючих. Бажано виставляти авторські роботи. "Якщо ви осягнули мистецтво радіти кожній миті, то ви навчилися багато чому." (Азад)
481+ підписатися

Радість життя

Пошук

Пошук в архіві по фразі "поезія"

Сонечко та сонце

Сонечко присіло на билину, Лапками тонкими дріботить. Бурштиновим сяєвом долину Сонце враз наповнило! - на мить… Сонечко пробігло по билині Аж до вістря гострого й за мить Полетіло… Ген за край долини Сонце пада...

Читати далі...

Линии прямые и не очень

Прочитано на http://www.pravmir.ru/linii-pryamye-i-ne-ochen/ Какой рисунок на мраморе? Какие формы у облаков? Трудно ответить. Разные. Причудливые, неожиданные, неправильные. Неправильные с точки зрения геометрии, прямых линий и человеческой деятельности. Бог, творя, использует прямые линии как идею, но не позволяет Себе воплотить их в сотворенные вещи. Дерево стволом растет по вертикали, а ветвями распространяется вширь, по горизонтали. С точки зрения геометрии, внутри каждого дерева как...

Читати далі...

Де б мені ще станцювати...Як хто...захоче.

Україночка ОЙ Я ДОБРА ГОСПОДИНЯ, ВМІЮ ВИШИВАТИ. І ВАРЕНИКИ ВАРИТИ, І БІЛИЗНУ ПРАТИ. ТА НЕ ТІЛЬКИ Я ДО ДІЛА МАЮ ТАКУ ВДАЧУ! ЯК ЗАХОЧУ - ЗАСПІВАЮ, А СХОЧУ - ЗАПЛАЧУ! РІСТ У МЕНЕ НЕВЕЛИЧКИЙ, ЧОРНІ БРОВЕНЯТА, СИНІ ОЧІ, ЯК ОЗЕРЦЯ, ЩЕ Й НОСИК КИРПАТИЙ! ТО Ж ПАРУБКИ НАЧУВАЙТЕСЬ, БО НА ВЕЧОРНИЦЯХ, ЯК ПІДУ З ВАМИ У ТАНЕЦЬ, ТОЙ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ! ГОРЕ ...

Читати далі...

Я вам цей борг ніколи не залишу

Я вам цей борг ніколи не залишу. Ви й так уже, як прокляті, в боргах.Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу. Віддайте мені ліс і річечку в лугах.Віддайте мені сад і зірку вечорову. І в полі сіяча, і вдячну щедрість нив. Віддайте мені все. Віддайте мені мову, Якою мій народ мене благословив. © Ліна Костенко

ВИ…з Любов’ю... не зустрічались?!

Я кохатиму тебе безмежно. Без надії на твоє кохання. Я у мріях до тебе порину Серед ночі і з самого рання. Буду вітром твоїм я і полем, І дощем серед пекла пустелі. Буду хвилею теплого моря, Або птахом, літає, що в скелях. Ти мене покохала даремно… А чи саме того ти хотіла?! Пам’ятаю любов ту шалену, Що у серці твоїм пламеніла. Ти, як хмарка, до мене… летіла… Ти, як зірка, що в небі палала, І Любов’ю яскраво світила, А для мене було це замало... Ми кохали обоє нестримно,...

Читати далі...

Що ж на чай ти, мила, не приходиш...?!

"Запроси мене на чашку чаю. Та не дуже чаруй лиш, вважай, &nbsp...

Читати далі...

Закоханий був вітер у струнку берізку.

"Кудись зникає знов душа – бездумно тіло полишає… А в мене безліч запитань – на них я відповідь шукаю: Чи має Сонце почуття, чи лиш безжально спопеляє? Які на дотик небеса, котрим нема кінця і краю? Куди зникають вранці зорі, красу свою спішать сховати? А квіти швидко відцвітають, бо їх не хочуть помічати? Я з вітром тихо розмовляла, у нього я усе питала, Та він лиш ніжно обіймав, а я так відповідь чекала…" &nbsp...

Читати далі...

Найкращі квіти - невидимі для очей...

                                                                                                                      [Приєднана картинка]Слів на описи не трачу, словом не передасиЇх земної, безсловесної, дивовижної краси. Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки, Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.   [Приєднана картинка]      [Приєднана картинка]               Ними кожен свою радість, власне щастя назива, Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова. Скільки ми їм...

Читати далі...

  • _*N_
  • 8.05.09, 20:07

Асоль. Постфактум

[Приєднана картинка]Не читайте. Я вже не читаю.Пощо тих затруєних вітрил?Грей – по бардаках.Асоль бухає.Алий шовк пішов на прапори.Вірність вже нічого не вартує.Ніжність – крам без попиту, на жаль.Ці казки – вони таки отруйні.Краще-бо вже зашморг чи кинджал.Тільки… Боса і простоволоса,У хмільному чорному чаду –Чому я на березі ще й досіІ ніяк додому не піду?..

Л и с т о п а д

Листопад летить - співає, Землю ніжно укриває Золотим, палким, зеленим Листом верб, берізок, кленів. Світить сонце, листя пада Жовтим дивом листопада... Час, як дзвін - тонкий, високий, Неба вічний синій спокій. Пада, пада, пада листя, Сипле світлом променистим, Все навкруг звучить ним, сяє В материнськім ріднім краї... ...Світ спогляну, помолюся, Сили дужої нап'юся Від землі, дерев, природи, В золотої сонця вроди... О.Райдуга Інформація для тих, кому це може бути...

Читати далі...