Радість життя
- Все те, що приносить нам радість в цьому житті. Це можуть бути діти, домашні улюбленці, улюблена робота, красиві місця, приємний відпочинок, живопис, загалом все що радує нас і оточуючих. Бажано виставляти авторські роботи. "Якщо ви осягнули мистецтво радіти кожній миті, то ви навчилися багато чому." (Азад)
Мітки
Радість життя
Пошук
Пошук в архіві по фразі "поезія"
ЩАСТЯ
Моя любов – ти й моя наруга,Що часто болю завдає,Але хіба можливо жить без друга,Як добре, що ти у мене є Наше весілля скромнеУ пам”яті так часто постаєЙ наше кохання чисте, неповторне,І, я щасливий, що ти у мене є Тоді у залі музика лунала,А ми зворушені стояли.Нікого ти не бачила й не знала,Бо ніжно в очі заглядала Ще в небі наша зірка ясно сяє,Туман густий поволі розтаєІ осінь вже на зиму повертаєІ я щасливий, що ми обоє є Пройшли роки... , ми інші стали,І...
- Provisnuk
- 25.05.12, 13:27
А життя назагал прекрасне
вірш Ганни Осадко [Приєднана картинка] …А життя назагал прекрасне… Осінь листям вродила рясно, дикі гуси в ставку – як ряска, але ряски уже нема. Є вода – сірувато-біла – то тумани її покрили, і зітхнути воді несила, бо стискає її зима. Мерзнуть руки синюшні в мене, тисне шию кашне зелене, от би вирватись з цього тіла – і зависнути, наче йог! Літаком він увись злітає: “Все на світі, Ганнусю, майя!” – Знаю, йоже! Ні, йогу, знаю… Як і знаю, що добрий Бог не залишить – бо що ж...
- TatianaR
- 26.06.08, 13:42
Природа
Над річкою схилилися дереваСтоліттями вониу дзеркало води Вдивляються і бачать свої сни[Приєднана картинка]
- YaroSlav 2021
- 7.12.17, 16:31
"Я тебе не люблю..."
Я тебе не люблю... Я ніколи тебе не любив. Це лиш тільки гормони, горілка і кава. Грім ударив зненацька Блискавкою засліпив І здалося на мить, Що це зірка щаслива упала. Я тебе не люблю... Я ніколи тебе не любив. Просто взяв що тоді Опинилось мені під рукою. Випадкове весло І мій човен кудись понесло, І за зіркою я загадав Хай пливе... Тільки поруч з тобою. Юрко...
- Alesanna
- 16.11.10, 21:02
Інша ніч
Ти не залишишся зі мною, Ця ніч належить не мені... Самотність в темному сувої Гортає зваблені пісні. І на розтрощених цимбалах Вона нестямно виграє... Пробач – я знову не вгадала, Що в цьому болю не моє. Я так хотіла побувати У світі справджених поем, Там, де зима у білих шатах Кришталь до снігу додає. Де поле – аж до небокраю - Заткане в атласні світи... Та буде інша ніч, і знаєш – Я вже не дам тобі піти. Наталка Шевченко (Очкур)
- Alesanna
- 15.11.10, 22:21
Нам треба...
[Приєднана картинка]Нам треба бути іноді сумними,аби думки розкласти в голові.А в інший раз побути десь не з тими, щоб потім зрозуміти, хто свої…12.03.2023 Олександр Чалий
- trifolium
- 9.05.23, 14:11
"І сказав Ісус" Галини Гордасевич (ч.1)
Галина ГордасевичІ СКАЗАВ ІСУСПоезіїПрисвячується світлій пам’яті двох прекрасних українок, щопередчасно трагічно пішли з життя: Аллі Горській та Соломії Павличко Від автораКоли мені ще й двох років не було, – я цього, звичайно, не пам’ятаю, це згадувала мама, – отож, коли мама приходила в церкву зі мною на руках, я, ще не вміючи як слід вимовляти слова, вже тягнула за хором:”Осі, милю!” – що мало означати:”Господи, помилуй!”По батькові я належу до спадкового роду духовенства. В...
- Богдан Бо
- 31.03.22, 21:52
Пам'яті Галини Гордасевич
Сьогодні виповнилося 20-ть років, як не стало моєї мами, видатної української письменниці Галини Гордасевич, доньки священника Леоніда Гардасевича і матінки Олени з роду Хомчуків.[Приєднана картинка] ГАЛИНА ГОРДАСЕВИЧ “ВИБРАНЕ СИНОМ” поезіїКоли восени 1988 р. у м.Тернополі на зібранні громадськості в залі педінституту ім.Я.Галана вперше в Україні було утворено обласний осередок Товариства української мови, то під час обирання проводу було запропоновано ввести до нього і мене. Аж раптом одна...
- Богдан Бо
- 11.03.22, 11:35
Потвора
Біль наче крихітний психопат Знову тортури. Кидок назад в табір депресії і ганьби. В камері суму - жахіть стовпи. Там моя муза на ланцюгах. Скована, схована всюди страх. Тоскно. Від болю заїжджає дах. Хоч порятунок в моїх руках, але начхати на спокій свій. Жертва нездатна до справжніх дій. Я загубила себе давно в нетрях, де злоби дурне вино ллється, збиває з усіх доріг. Заздрощів демони - на поріг Жіжи мерзенної повний рот. Ось я - страшнючий бридкий урод. Ненависть...
- Ірина Сєдова
- 20.10.21, 22:48
