Радість життя

Все те, що приносить нам радість в цьому житті. Це можуть бути діти, домашні улюбленці, улюблена робота, красиві місця, приємний відпочинок, живопис, загалом все що радує нас і оточуючих. Бажано виставляти авторські роботи. "Якщо ви осягнули мистецтво радіти кожній миті, то ви навчилися багато чому." (Азад)
481+ підписатися

Радість життя

Пошук

Пошук в архіві по фразі "поезія"

Ліна Костенко – біографія

Ліна Костенко – біографія геніальної українки, яка стала сумлінням нації19.03.2019, 10:32102725[Приєднана картинка]Біографія Ліни Костенко українською мовоюПопулярнеБіографія Ліни Костенко – приклад для українців. Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за президентсва Януковича. Зараз вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори. Читайте цікаві факти про Ліну Костенко!Ліна Костенко... Її біографія – не...

Читати далі...

Знаменитості в Україні.

[Приєднана картинка]

Немов у депресії наша Весна...

[Приєднана картинка]за мотивами допису Шёпот слов*:http://blog.i.ua/user/9677197/2283302/

Вже ранки прокидаються пізніше

Бракує сонцю сил вже на вершечок Небесний видиратися; спроквола З півшляху подолає і додолу Сповза. Жене вівчар овечок - Вітрець і хмари, подорожні вічні, Бредуть собі серпневим пасовищем, Всевідні й мудрі. Соняхи окличні Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище... Вже ранки прокидаються пізніше, Від прохолоди щуляться. Туман Скуйовджений із річкової ніші Вигулькує, кульгавий дідуган. Він шкандибає лукою спроквола З отарою овечок тонкорунних І тане... у тремке трембітне соло,...

Читати далі...

Я думаю про Вас...

[Приєднана картинка]

КАЛИНА

Не сумуй ти калино, Не сипли росу ти рясну, Скоро вітер прилине І принесе з собою весну Твоя врода розквітне дівоча, Відкриє природну росу. Поки щастям горять твої очі, Пий кохання, як квітка росу У весняний чарівний вечір, Коли місяць у небі сіяв, Обняв вітер калину за плечі І в багряні вуста цілував Колихав, дивився в очі, Аж на мить принишк в гаю, Так зрадів що серед ночі Нарешті знайшов любов свою А солов"ї лунко заливались: -Не жди шастя в маю. Бач! Навіть...

Читати далі...

Мар’яна САВКА. ТРИПТИХ II

1. Боронися від того, хто щойно тобою був І водив тебе в сад, де високі замшілі трави. Бережися того, хто тебе у тобі почув І чомусь нагадав, що і небо твоє імлаве. Де ж ті схованки снів, де загати хмільні дощу? Заростають стежки кропивами якогось дива. Ну а той, у саду, то був просто старий віщун. То був просто дивак, що його називали Дивом. 2. Монастирська стіна постаріла. Сиві сходини моху – як брови ченця. Тихо падали яблук достиглі серця, Відкриваючи...

Читати далі...

Віктор Бойко КОЛОВОРОТ

[Приєднана картинка] КОЛОВОРОТ Бреду один лесною просекой, Кружит устало голова И тайну нежной, тихой осени Мне шепчет, падая листва. Она ложится мягким кружевом, На пожелтевшую траву, И с ней сплетясь единой дружбою Ведёт тысячелетнюю молву. А я бреду себе, и думаю, ...

Читати далі...

Віктор Бойко ОДНА НА ДВОХ БУЛА ВЕСНА

[Приєднана картинка] Одна на двох була весна, Одне на двох нас гріло літо, Одна черешня нам цвіла, Світились роси самоцвітом. Як тільки сходив сніг з полів, Ми журавлів своїх чекали І солов’їний ніжний спів Й кохання наше зустрічали. Одна на двох була біда, Одні на двох в душі пожари. З одного...

Читати далі...

Сама себе

В своєму особистому полоні ламає руки жінка божевільна. Вона не усвідомлює що сильна і що в тюрмі немає охорони. Сама себе загнала в кут неволі, стражданнями сама себе скувала. Для щастя їй потрібно дуже мало - дізнатися як вижити на волі.