Радість життя

Все те, що приносить нам радість в цьому житті. Це можуть бути діти, домашні улюбленці, улюблена робота, красиві місця, приємний відпочинок, живопис, загалом все що радує нас і оточуючих. Бажано виставляти авторські роботи. "Якщо ви осягнули мистецтво радіти кожній миті, то ви навчилися багато чому." (Азад)
481+ підписатися

Радість життя

Пошук

Пошук в архіві по фразі "поезія"

навіяне

Гілка сосниспустилася з небесале -на землювпасти - не схотіла[Приєднана картинка]

Ягоди

осінній ліс опалий лист сховалися останні тремтять на вітрі ягоди Ожини.[Приєднана картинка]

Вуж

[Приєднана картинка](2005 рік )Вуж.Вуж лише головуПідвів -Се так вінз другом привітався Назустріч повагомпоповз . То молочка похлебчез мискито на плече вінвиповзета ляже спати. Як Оберіг мій вірний друг. Людська нездарахворий розумВужів у Злооприділив А він хорошийхоча і часомноровливийАле хто з насне без гріха.

З новим роком

Снігу нема, але завтра він буде, Новий, пухнастий... а може не буде. Я, як людина, би міг помилятись, Та це ж не важливо... Треба просто всміхатись, Новому року й новому життю, Хай воно буде як в літнім гаю. Старих ВАМ гараздів, Й нових відчуттів. Ялинка у центрі. Гоп, і рік пролетів. До неї, ялинки приходьте скоріш. Не тішитись нині ціною ВАМ гріш. Новий рік - св'ято, Ніби новий листок, Де можна писати мільони казок. Забувши мазюкання Старого {Того} листка,...

Читати далі...

Коли в Небес вихідний

[Приєднана картинка]Вже нудно без болю стає так незвично коли Небеса "відпустку" вмикають і катування - карання - Нема

«Ophelie» Arthur Rimbeaud /переклад/

[Приєднана картинка]«ОФЕЛІЯ»IМіж чорних хвиль, у зоряній дрімотіЯк біла лілія, Офелія пливлаВ прозорому серпанку – незбагненній цноті -Де в хащах лісових сурмить імла.Так декілька віків, як марево сумнеБілявки привид темрява крадеТа віковічно вздовж ріки снує,Під журкотіння хвиль свої пісні пряде.Там вітер не вщуха, з її серпанком грає,В оголені перса цілує, мов коханець.Верба тремтить та плаче, душу крає;Схилився очерет - понурий бранець.Зім’яте латаття зітхає біля неї;В вільшанику проснувся...

Читати далі...

Роман Чигір. Ліричне.

*** вона торкається плеча і червоніє. тебе кохає те дівча, що ти так мріяв. пробути стільки на межі було цікаво. і ось вона тепер лежить і хоче кави. Роман Чигір[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Павутинка

[Приєднана картинка]

Феерия трагической любви.

Фейєрія Кохання. Всё как в жизни. Когда мы теряем друзей и любимых приходится жить и за себя и за друга. Время уходит, время держите. Дружбой, любовью своей дорожите. Время уходит, а мы остаёмся. В жизни штормит нас, но мы не сдаёмся. Ждите с надеждой, ждите всегда. Верьте, засветится ваша звезда.Ведь время уходит, а мы остаёмся, и счастье своё не упустим, дождёмся… . Ведь счастье в любви, а любовь это...

Читати далі...

Прийшли вони

[Приєднана картинка] До нас прийшли “вони”, Чужі розпочали реформи, Мирний люд втягнули до війни, Киваючи на міжнародні норми… Прийшли, й настав той час, Коли поле “Градом” засівають, В жнива “200-і” повертаються до нас. А “300-і” серце болем крають, Куди поділося нажите, Ніхто нічого вже не знає, Не росте трава, пропало жито, Шкода, нічого вже має Бур”яном все заросло, Телевізор денно бає, Нема добра, панує зло, І правди вже не має Укр сучасний осмілів , Від ...

Читати далі...