Радість життя

Все те, що приносить нам радість в цьому житті. Це можуть бути діти, домашні улюбленці, улюблена робота, красиві місця, приємний відпочинок, живопис, загалом все що радує нас і оточуючих. Бажано виставляти авторські роботи. "Якщо ви осягнули мистецтво радіти кожній миті, то ви навчилися багато чому." (Азад)
481+ підписатися

Радість життя

Пошук

Пошук в архіві по фразі "поезія"

Вітчизна

ВІТЧИЗНАPosted on 24.05.2012 | Залишити коментар 1 VoteУ ритмі вальсу танцюють завзятоЗ вітром могутні лісиІ зичать добра нам багато,Бери ж його стільки- лише понеси Вітер грайливий так ніжно колишеТрави зелені і з хлібом поляГарна Вітчизна, мов личко дівоче,Манить до себе, серцю мила земля Зове в зелений бір,Де верба дивиться у водуІ не може відвести зір,Так задивилася на вроду Просить туди, де зріс,Де блакить безмежна неба,Де...

Читати далі...

Тут душа моя квітне

Все рідше випадає у селі бувати, У моїм ріднім Поліськім краю. І коли ще там буду - не знаю, Коли Вітчизну побачу свою Коли вийде назустріч привітне Полісся моє, у прадавній красі, Там, де душа моя квітне, Як троянда у ранковій росі О!, Немовичі, біленькі хати, Моє рідне поліське село, Я не смію тебе забувати, Бо без тебе б і мене не було З тебе життя моє путь прокладає, Моя доля з тебе витіка. Про дитинство мені нагадає, Случ - повільна у лузі ріка Твої у мене...

Читати далі...

ВІТЕР /зредаговано/

[Приєднана картинка]Чудовий той травневий вечір Зірками небо рясно засівав. Хилив вітер берізоньку за плечі У бліді щічки ніжно цілував Залицявсь, косички гладив, До грудей могутніх пригортав її, А про кохання і його принади Заливались голосисті солов”ї І всі пташки подібно солов”ю, Ще гучніш акордами вторили А вітер шепотів про любов свою Та птахи той шепіт заглушилиІ ось вже вітер над широким ставом Кохається з плакучою вербою Колише пишним її ставом Обнімає листя...

Читати далі...

ВІТЕР

[Приєднана картинка]Чудовий той травневий вечір Зірками небо рясно засівав. Хилив вітер берізоньку за плечі У бліді щічки ніжно цілувавЗалицявсь, косички гладив, До грудей могутніх пригортав її, А про кохання і його принади Заливались лунко солов”їІ всі пташки подібно солов”ю, Ще гучніш акордами вторили А вітер шепотів про любов свою Та птахи той шепіт заглушилиІ ось вже вітер над тихеньким ставом Кохається з плакучою вербою Колише пишним її ставом Обнімає листя над...

Читати далі...

Боже, дякую Тобі!

[Приєднана картинка] Боже наш, Всесильний Отче, Дякую Тобі за сонце, І за весь Твій любий світ, За повітря, воду, хліб,За одежу й теплу хату.Дякую Тобі, наш Тату! Кость ВАГИЛЕВИЧ Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua

Чудовий дім

[Приєднана картинка]Я дивуюсь дому цьому, Так багато друзів в ньому. Хто ж його нам збудував? Хто порядок в ньому склав? Так старанно і уміло Хто людей, звірят створив? Хто посіяв мох, квітки? Хто деревам дав листки? В ріку хто води налив? І в них рибок запустив? За весною дав нам літо? Хто ж придумав це, ну хто? Ну звичайно, тільки Бог! В. І. ГЕНСЬОРСЬКИЙ Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua

Юрій Федечко. Серця...

Відкриваєм серця) Часом досить промінчика з добрих очейЩоб зробити щасливою поруч людину…Свічка в змозі розсіяти мряку ночейЙ простелити до доброї справи стежину…Слово лагідне може розмити в душіТу фортецю, що гнів будував в ній рокамиВчасно вилиті іншій людині віршіВиліковують тугу й журбу нашу з Вами…Посміхнеться назустріч Ваш погляд мені..І забуду про те що дощить і без сонця…Довго жив в непроглядній холодній пітьміДосить в серці закриті тримати віконця…Відкриваєм серця… визволяючи...

Читати далі...

Із надибаного: Валерій Смульф

Валерий Смульф   *** Купите зонтик от града, купите зонтик от мая, купите зонтик от рая... А впрочем, денег не надо. Возьмите зонтик, поверьте, какие б ветры ни дули, он вас укроет от пули, он вас укроет от смерти. Не страшны счастье и мука, от мзды и злого навета, любви, заката, рассвета — весьма удобная штука, кругла на синем заплата, в ее натянутом шелке смотреть на небо сквозь щелки, вам за спокойствие плата. ***             Он подойдёт, суров и крылат...

Читати далі...

Ти і я

Ми час не в змозі зупинити - Ні ти, ні я, - Несе в нікуди краплі миті Днів течія. Світанням марить обрій долі, Й душа моя Десь мерехтить на видноколі. Спить немовля... Рожевим яблуневим цвітом Кохання сни Укриють почорнілі віти В вікні весни. А я прокинусь десь далеко Серед зими,- Зігріють крилами лелеки... Чи ж винні ми, Що аркушем паперу сірим В долоні ліг Наш Всесвіт ? Душі обгоріли Й покрили сніг. Розвіє попіл східний вітер Й днів течія Щезає у безмежжі світу... Лиш ...

Читати далі...