Ґеорґ Тракль "Взимку"

Біліє мерзлий переліг. Непевне небо одиноке. Кружляють круки колом-боком. Мисливий потайки заліг. Мовчанка в ґрунті тут живе. З віконець хатніх блима вогник. Десь їде віз- бовванить дзвоник. І місяць, страшненький, пливе. Дикунська кров стиха струмить. До ринв злетілися ворони. І очерет стукоче, жовтий... Ідуть. А ринва аж димить. переклад з німецької Терджимана Киримли

• фон Терджиман
• 24.12.09, 22:22

Что женщине надо?

Віршик не мій, але прикольний :) Для женщины в жизни немногое надо: Чтоб в сумочке были духи и помада, Брасматик и тени, чтоб взгляд был разящий, На пальце в кольце бриллиант настоящий. Нарядов немного Зачем задаваться? Чтоб за год не больше трех раз повторяться. Чтоб кофе в постель с круасаном хрустящим, Любви как в кино, только чтоб настоящей. Работать чтоб с часу, ведь утром так спиться, А в два по домам, чтоб по ходу скупиться. Ведь шоппинг для женщин полезен...

Читати далі...

• master-kit
• 9.04.08, 09:47

Нам треба...

[Приєднана картинка]Нам треба бути іноді сумними,аби думки розкласти в голові.А в інший раз побути десь не з тими, щоб потім зрозуміти, хто свої…12.03.2023 Олександр Чалий

• trifolium
• 9.05.23, 14:11

Павуки

Чому не люблять люди павуківВони ж такі маленькі, гaрненькі творіння Своїми лапками крізь бігають, всі дніАле також вбивають інших, в павутиннях Коли павук тобі присниться - бережисьТой день пілкуй ти більше ніж минулийБо павутиння, що не видиме для всіхПавук планує розплести повсюди Серед родини та близьких людей Приходить жах із темряви тойбічній Релігія покаже лап шести кліщейЖиття захоче вкрасти, не було щоб видно А чи не чули ви, розмови, про всіляких вурдалак Cеред кошмарів, коли...

Читати далі...

• RAYS-of-LIGHT
• 26.07.22, 13:55

Потвора

Біль наче крихітний психопат Знову тортури. Кидок назад в табір депресії і ганьби. В камері суму - жахіть стовпи. Там моя муза на ланцюгах. Скована, схована всюди страх. Тоскно. Від болю заїжджає дах. Хоч порятунок в моїх руках, але начхати на спокій свій. Жертва нездатна до справжніх дій. Я загубила себе давно в нетрях, де злоби дурне вино ллється, збиває з усіх доріг. Заздрощів демони - на поріг Жіжи мерзенної повний рот. Ось я - страшнючий бридкий урод. Ненависть...

Читати далі...

• Ірина Сєдова
• 20.10.21, 22:48

Коронавірус

[Приєднана картинка]Вже другий рік лютує пандемія,У кожного свої думки і почуття,У кожного своя неврастенія,Прийдешнього фіналу відчуття.Емоції все більше імпульсивні,Занепокоєність, тривога, сум'яття.Навколо всі пасивно-агресивні,Реальності проблем несприйняття.Роздратування, втома, потрясіння,пригніченість, апатія, нудьга...Коли вже до нас прийде розуміння,Щоб розірвати цього ланцюга? &nbsp...

Читати далі...

• trifolium
• 19.05.21, 14:12

Я мрію, хоч не знаю

Я мрію, хоч не знаю, Чи це варто, Що я знайду, нарешті, Сил немало, Зустріну щастя, Й подарую карту, Щоб йшло до інших Й більше не блукало.22.04.2016

• rutzit
• 6.07.18, 20:00

Ольга Баландюх (Ольвія). Вірші

Сучасна українська поезія[Приєднана картинка]Пропоную ознайомитися:http://md-eksperiment.org/post/20180430-olga-balandyuh-olviya-virshi

• bnkp
• 30.04.18, 21:54

Складно у це повірити....

На мої вірші підписалося 1190 читачів. [Приєднана картинка]Якщо у Вас теж виникне бажання почитати те, що зацікавило більше тисячі осіб, можете перейти за посиланням: http://stihi.ru/avtor/vitannya17

• vitannya17
• 28.01.18, 18:13

Моя сива жінка.

Жінка сива моя, Вік люблю тебе я. Так змогла ти зачарувати. Щоби це зрозуміти, Життя треба прожити – Ні за чим не пошкодувати. Моя жінка, хоч сива, Бажана і красива, Як колись ми побрались весною. Відчайдушно любили, Дітей наших зростили, І зовсім не шукали спокою. Сива жінка моя, Ти вечірня зоря, Засну тихо я, й далі полину. Невід*ємна, одна, Друг, товариш, жона, Замінила ти княжу дружину.

• tallmud
• 25.09.16, 07:50