Українська поезія

Вірші українських поетів, вірші молодих авторів, гуморески, байки, громадянська лірика, поеми, поетичні шаржі, ...
40+ підписатися

Українська поезія

Пошук

Пошук в архіві по фразі "любовна лірика"

Лада

[Приєднана картинка] О, Ладо! На губах – згуба!.. Пригублю глибоко… любо! Загублюся, заголублю… Любитиму… Благоговітиму… 06.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика любовная Свидетельство о публикации № 10421 © Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11204063378

Не питай

Не питай мене нащо любила, Не питай, я не знаю й сама. Я б летіла, та зламані крила, Йшла б – землі під ногами нема… І буденності сірі картини Світ розмішують в сум безнадій, А я знову любові хвилини Хороню в своїм серці на дні… Відболіти б давно вже повинно, Переплакати, перецвісти, То чому ж тоді в сни безупинно Все одно повертаєшся ти? Не приходь в мої сни. Вже не сила Стільки пити тривог і жалЮ. Не питай мене нащо любила, Не питай мене нащо… люблю…

Говорила

Запізнілим промінням ніч увірвалась до мого неба, а я з тишею віч-на-віч говорила якраз про тебе, а я з мрією тет-а-тет роздивлялася снів химери, не рятуючись від тенет почуттів і бажань істерик. І гуашшю обіймів тих, в яких море «спекотних» спецій, малювала ця ніч штрихи по моєму сліпому серцю. З мрійних сцен все манила вслід за тонкі дорогі лаштунки, відкриваючи дивний світ, де повітря - чиїсь цілунки… І тремтіла, з чиїхось нот виплітала зіркОве небо, а я з тишею...

Читати далі...

Наркотик

Місяць як скибка лимону в вікні, Тьмяні зірки, й ті за хмарами плачуть… Тиша. Не сміє ніхто самоті Свято порушити болі й невдачі. Кілька краплинок в бокалі вина, Дим сигаретний проймає свідомість… І не важливо чия вже вина – Бо все одно тепер «тільки знайомі»… Десь полетіти б в нікуди, за тьму, Просто вхопитись за вітер і зникнуть Там де немає «навіщо», «чому»… Щезнеш, – без тебе за мить одну звикнуть… Час мабуть лікар, хоча… швидше яд – П’єш і звикаєш…– наркотик…...

Читати далі...

Все одно

Іноді тебе я хочу вбити – Лиш вклади у руки револьвер, Інколи – до забуття любити, Потонувши в вирі мрій-химер. Часом у тобі я бачу небо Чисте і безкрає – небо мрій, Від якого хочеться для тебе Стати в ньому зіркою надій. Часом погляд твій страшніше шторму, Чорним птахом п’є із серця кров, Чорним попелом мій світ огорне І ніяк не вирвусь з тих оков… То весна в очах твоїх сміється, То ридають грози без жалю… Тільки навіть із грозою в серці Все одно чомусь тебе люблю…

Не...

Не бачити, не чути і невтішно не намагатись повернути кожну мить, яка ще твоїм тілом пахне ніжно, яка ще твоїм дотиком сльозить… Не плакати, не мріяти, не знати про тебе жодних слів і жодних фраз, що серце заставляють розриватись від трепоту й бажання водночас. Не вірити, не кликати, не бігти за тінню, що нагадує тебе, а згодом сумувати безпросвітно разом з плаксивим місяцем з небес… Не дихати, не рухатись… щомиті вдихати всім єством цілунок твій… А потім клястись – більше...

Читати далі...

На ніч

Вже стомлено злипаються повіки, Думки розсіяно злітаються до снів І тільки вітер стукає у вікна, Від тебе подолавши сто світів. Дихнеш крізь сон і я тебе відчую, Не знаючи як ти далеко й в сні, Не знаючи як ніжно ти цілуєш Не вітром, а устами… тілом всім… Волоссям пробіжаться твої пальці, Затьмаривши бажанням небокрай, А потім, зупинившись на зап’ясті, Що сили є штовхнуть мене у рай. Заплаче ніч зірчастими сльозами Від ніжності, від пристрасті, від свіч, А я тебе разом з...

Читати далі...

*-*-*-*-*-*-*-*-*-*-*-*

Гаряча ванна, ароматна пінка і відчуття блаженства неземного… А ще якби мені потер ти спинку, то я і потонути так готова… Зірву цілунок грішний я несміло і, на замовлення неначе, світло щезне, розслаблене та мокре твоє тіло мене погубить і в тобі я знов воскресну... Ти перевір у темряві шаленій чи дихаю ще я, чи ще жива я, бо коли ти так близько біля мене, то я і розум, і життя втрачаю…

Не розлюбила…

Я за тобою знову так сумую… Перераховую у небі тьмяні зорі і їх холодним подихом цілую, мов перед долею схилилась у покорі. Хтось скаже : «Ні, вона ж бо не любила, що легко так відмовилась від нього!» Не сперечатимусь… Навіщо? Та й не сила… Немає більше крил у серця мого… Не розлюбила… просто перестала про це щомиті шепотом кричати, і не тому, що слів мені замало, – тому, що знати це тобі не варто, бо раптом там у тебе чисте небо і ти у нім літаєш вже щасливо...

Читати далі...

Послухай ніч

Послухай ніч. Вона тобі розкаже Мою п’янку історію бажань. Послухай ніч… З зіркових відображень Склади любові витончену грань. Вдихни мій світ. Тремтливо, обережно, Крадучи всі мережені думки. Вдихни весну. Моя весна безмежна – Стирає край на відстані руки. Відчуй мене. Я поруч. Я у сонці, В дощі, у вітрі, в сутінках небес, Цілунком ніжним на твоїй долоньці… Відчуй мене… Я так люблю тебе…

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
попередня
наступна