Украинская поезия

Вірші українських поетів, вірші молодих авторів, гуморески, байки, громадянська лірика, поеми, поетичні шаржі, ...
40+ подписаться

Украинская поезия

Искать

Поиск в архиве по фразе "поезія"

С чего начинается гадина

С чего начинается гадина?С удушливой лжи по ТВ, С попов, пешеходов таранящих На "Лексусах" и "БМВ". А может, она начинается С той первой абхазской войны, С тех криков, и плачей, и выстрелов, Что не были русским слышны? С чего начинается гадина? С невтоптанных в грязь кумачей, С портретов тирана усатого, И чествованья палачей. А может, она начинается С той мантры про "Родину-Мать", Не...

Читать дальше...

Мить. Спалах часу

Мить. Спалах Часу. Й вже… Моя скороминущість… Я – епізод, сюжет, Експеримент, сполучність Скінченна. Суєта Тримає нас в лабетах...

Читать дальше...

Лада

[Присоединенная картинка] О, Ладо! На губах – згуба!.. Пригублю глибоко… любо! Загублюся, заголублю… Любитиму… Благоговітиму… 06.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика любовная Свидетельство о публикации № 10421 © Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11204063378

Василю Стусу 6 січня було б 76 років

[Присоединенная картинка]* * *Яка нестерпна рідна чужина,цей погар раю, храм, зазналий скверни!Ти повернувся, але край не верне –йому за трумну пітьма кам'яна.Як тяжко нагодитися й піти,тамуючи скупу сльозу образи.Радійте, лицеміри й богомази,що рідний край мій – царство німоти.Та сам я єсьм! І є грудний мій біль,і є сльоза, що наскрізь пропікаєкамінний мур, де квітка процвітаєв три скрики барв, три скрики божевіль!Обрушилась душа твоя отут,твоїх грудей не стало половини,бочезне чар твоєї...

Читать дальше...

Не дай же...

Не дай моїй любові спопеліти, Спаплюжити цинізмом сенс кохання, Зневірі й лицемірству - панування, А співчуттю та милосердю - відболіти. Не дай душі від ницості сп'яніти, Таланту захопитись хизуванням, Нехай мій злет не стане плазуванням. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Не дай ще&nbsp...

Читать дальше...

Доні. Мамина любов

Доню, Квітко найніжніша! Посміхунко найрідніша! Моє щастя надвисоке, Сонцесяйне, зореоке! Не існує слів у мові Жодній, здатних передати Ніжність й глибину любові Мами до свого дитяти. Притулись до мене, доню, На мої свої долоні Поклади – любов безмежна, Віддана, беззастережна, Животворна й незрадлива В серці матері. І втішить, І врятує найсвятіша Сила ця. &nbsp...

Читать дальше...

Василю Симоненку 8 січня було б 79 років

[Присоединенная картинка]УКРАЇНІЗадивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань.Україно! Ти для мене – диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік.Ради тебе перли в душі сію. Ради тебе мислю і творю – Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю!Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір'ю побуть на самоті.Рідко, нене, згадую про тебе,...

Читать дальше...

Владислав Троян і "Яничарська балада"

Перемагають вірші Г.Гордасевич (http://blog.i.ua/user/4327582/1164410/#p2) 09.02.13, 21:14 У Красноармійську Донецької області відбувся конкурс юних риториків з української мови.Переможцем став учень ЗОШ № 9 Владислав Троян який прочитав вірш Галини Гордасевич "Яничарська балада", Читались твори В.Сосюри, В.Стуса, С.Божка та інших поетів, що жили й працювали на Донеччині. Повідомлення газети "Донеччина""В лютому 1990р...

Читать дальше...

про Україну замайданеную ...

Що таке Україна? Це коли футбольні фани різних клубів забувають принципову ворожнечу і стають Великою Армією Обурених і від того стає страшно гопнікам в погонах і без. Це коли духовний лідер мусульман передає вітання і слова поваги духовном улідеру Греко-Католиків. Це коли знаменита актриса із безмежно добрими очима кличе дружин, матерів і бабусь стати перед силовиками, аби матері кликали своїх дітей у формі схаменутись і перейти до людей. Це коли затриманий за заворушення, на...

Читать дальше...

Надобранічне

Ти не повіриш. Ця тиша дзвенить і пульсує.Дихає п’яно і сонно зітхає у ніч.Теплий спочинок від денних міжбуденних суєтКвітне дитинно у посмішках сплячих облич. Ти не повіриш. Ця тиша – вінець карнавалу:Падають маски і вітер мете конфеті…Я відчувала. Ба, більше – я передчувалаНіжну мовчанку і зорі оці золоті. Ти не повіриш. Ця тиша – вона не навколо.Тиша – у нас. Наче лагідний світлий вогонь.Ти засинаєш. І пахне у сні матіолаТеплим цілунком барвистого «завтра» твого.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
62
предыдущая
следующая