[Приєднана картинка] [Приєднана картинка][Приєднана картинка] Чому ми відчуваєм цінність скарбу Лише тоді, коли його втрачаєм? А так у будні слухаєм звичаєм Один одного все на щось-то скаргу: То літо дощове, то сонце палить надто, То хтось когось облаяв задаремно. ...А от... а от стареньку материну Хату у клопотах не бачимо щоденних. [Приєднана картинка] Обходимо протоптану стежину, Минаємо оббивані пороги. Бо кожна в нас на обліку хвилина, Бо в кожного в житті свої...
Чому так влаштований світ. Я не знаю чия тут провина. І куди не підеш брехня. Всюди, ллється кров, мов з бочки вина. Знаю кохання збереже світ. Але воно мене погубило. Й на серці моєму журба. Й рубцями покрито тіло. Я брехні оголошу війну. Краще з правдою жити гіркою. Чим застряти по вуха в брехні. Я за правду стану горою. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього вірша звучить так http...
Галантний і немолодий - а п'яний Від ранку вже самого!.. – кабальєро Без шпаги і коня (а втім - які манери!); Розчулений собою – аж рум'яний! Своє плече мені – прекрасній леді – Підставив. " Вибачте ведмедя, Нахабного незграбу, хто чарівну даму Підтримати бажав - уважно, яма! – І допомогу пропонує…" "Панно! Як можна вашим ніжним ручкам Тягар нести!!! Та ж цілувати пучки Такі!.. " Ця зустріч вранці рано Зі мною трапилась...
Андрей Дементьев Никогда ни о чем не жалейте вдогонку, Если то, что случилось, нельзя изменить. Как записку из прошлого, грусть свою скомкав, С этим прошлым порвите непрочную нить. Никогда не жалейте о том, что случилось. Иль о том, что случиться не может уже. Лишь бы озеро вашей души не мутилось Да надежды, как птицы, парили в душе. Не жалейте своей доброты и участья. Если даже за все вам — усмешка в ответ. Кто-то в гении выбился, кто-то в начальство... Не жалейте, что вам...
навіяно передзвоном, почутим в Києво-Печерській Лаврі Блакить весняна. Сонце над собором. Лунає благовіст - небесний передзвін. І сходить благодать... Благословіння Боже! © Stepans’ka Marina (SMG) дзвони тут
Сьгодні після граду-дощу ....раптом заспівали птахи..і вже не так як до того...і стало зрозуміло, що Весна вже поруч!... [Приєднана картинка] Люблю весну, та хто її не любить,Коли життя цвiте, як пишний сад. I, мов у снi, шепочуть листя губи, I квiти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть рiки, Коли рида од щастя соловейI І заглядає сонце пiд повiки У тишинi задуманих алей... Люблю, коли блукає мiсяць в травах, Хатини бiлить променем...
Днем сонце світить не так. В ночі, хмара місяць ховає. Тому що зі мною поруч Тебе не має. Ми з тобою розлучились В той морозний день січня. Все пройде що проходить, Тільки істина вічна. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього віршу звучить так http://blog.i.ua/user/730468/1
Як забути тебе, Україно,
ти ж кохана моя Батьківщина?!
Як забути дея народилась?
Де живу і навчаюся я?
Де росою світанків умилась?
Де родилася ненька моя!!!
Довго, довго ти страждала Незалежності чекала,
гніт репресій ти терпіла,
захищалась ти уміло!
А тепер на радість нам
і на злість всім ворогам,
розрослася ти вербою,
сонце світить над тобою.. Ліля (Лессі). http://narod.i.ua/user/1096008
ГАЛИНА ГОРДАСЕВИЧДОНЕЦЬКИЙ ЦИКЛСурми світанкуВставайте, люди, чуєте: світанок!На небокраї спалахнуло небоРожево, малиново і вишнево,І грає в сурми золоті світанок.Високий звук злітає над землею,Над шахтами, заводами, домами,Зеленим степом, бурими димами,Над мирною, ранковою землею.Вставайте, люди, вас чекають справи,Які без вас нікому не звершити:Досіяти, дожати, долюбити,Довершити й нові почати справи. [Приєднана картинка] Світло полудняСтає зіркішим зір, і прозираєшВ малій...