Пиво з присмаком туману

З побаченого напередодні Похнюплену багатоповерхівку Тендітними плечима підпираєш, За морок зачепившись поглядом. П’єш пиво з присмаком туману Та липкої мряки… Ліхтар підморгує , І вікна сито мружаться - чужі!.. Похнюплена багатоповерхівка, На тебе спершись, позіхає… Їм байдуже! &nbsp...

Читати далі...

• The Beauty!
• 18.01.11, 20:53

Сказочный Новый Год или бредовый поток сознания

Каламбуры в синем море замороченных мозговВы готовы? – Мы готовы, каждый сам себе готовПоломаем самолёты, танки все разворотимКапитаны - идиоты, генерал – вообще кретинТурбомода, крематорий, карапузы, анальгин Фейерверки, зажигаем, корабли плывут в туманПод забором - алкоголик, за забором - наркоманКрокодилы, бегемоты, обезьяны, бугаиНаш народ – большой, широкийМного нас здесь на земли Ржачь стоит за белой стенкой, там ругают колобкаОн, собака, обкурился и сожрал всего быкаНе оставил...

Читати далі...

• JR_Cerberus
• 23.01.10, 19:42

Прохання

[Приєднана картинка] обніми мене як обнімаєш дерева у грозову ніч зодягни мене в своє слово як зодягаєш дітей у їхню безвинність нагодуй мене своїми піснями як годуєш птахів щоб співали Твою славу відкрий мені очі німим дотиком [Приєднана картинка] на подушці дві крихкі соломинки...

Читати далі...

• Вишиваночка
• 20.07.09, 09:00

Поки що найліпший написаний мною вірш

"Поезії слово -- то зброя могутня", --Вмостився у ліжку щасливий поет.Заснув із думками про світле майбутнє --Прокинувся з думкою про туалет...За цей шедевр високого поетичного стилю приблизно 2005 року одна поетеса мені жартома порадила вбитися об стіну. Але я вирішив, що не буду цього робити. Самовбивство -- це гріх. Живу з надією написати щось геніальне.

• Nech sa paci
• 23.09.15, 18:37

Фантастичні думи ! Фантастичні мрії !

 [Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]Якби знав я чари, що спиняють хмари,  Що два серця можуть ізвести до пари,  Що ламають пута, де душа закута,  Що в поживу ними зміниться отрута!  То тебе би, мила, обдала їх сила,  Всі би в твоїм серці іскри погасила.  Всі думки й бажання за одним ударом.  Лиш одна любов би вибухла пожаром,  Обняла б достоту всю твою істоту,  Мислі б всі пожерла, всю твою турботу, —  Тільки мій там образ і ясніє й...

Читати далі...

• ANne*
• 1.12.09, 09:54

Ти, я i любов

… так буде… бажаю, аби так… несподівано серед багатьох ти єдиним лише поглядом вирізниш мене і… вже очей не відведеш… неспроможний це зробити… а серце…невідомо, чому, стукатиме просто в горлі… маленьким живим створінням здаватиметься воно… долонями ніжно-ніжно відгортатимеш пелюстки… одну за одною… без поспіху… намагаючись не пошкодити їх і не завдати щонайменшого болю… а пришвидшене, уривчасте дихання, тремтіння вуст напіввідкритих, вологих видаватимуть твої ледь...

Читати далі...

• The Beauty!
• 26.12.11, 21:23

Дощик

(вірш писався давно, коли в мене ще й дитини не було. я уявляла свою розмову з малям, і от що вийшло...) Подивись-но, любий синку - В небі плавають хмаринки. То - для дощику торбинки - Щільно в них лежать краплинки; Безліч крапельок води! І мандрують світом хмари, Гнані вітром, мов отара, Ані краплі не минають - До...

Читати далі...

• The Beauty!
• 24.06.09, 22:10

Крик

Несамовито Хочу влити В твоє мовчання Я свій крик. Скажений цей, Безглуздий рік - Мого приниження І болю - Тобі віддати! Візьми з собою Усі мої пекучі дні. Мені залиш на дні Лиш осад. Лише спогад, Про дні, Що серце зводять До вищої розплати. Про миті, У яких Хотілося вмирати. Залиш мені Мою свободу, Мою - невизначену - вроду, І горду Мою самотність, Що дні подальші Зводить В одне бажання - Спокою. І тиші... Залиш мені... Залиш мене! Залиш лиш.

• Гал@ктика
• 20.12.08, 13:19

вірші

Ті розхристані вікна, що втретє мене не впізнали, Прокричали протяжно надтріснутим голосом шибок – Ви мене не чекали... мене не чекали... чекали... І розкраяний місяць вже втратив три четверті скибок. І в очах ваших подив, розбавлений місячним світлом. Три четверті шляхів, так і бути, приводять до Риму. І застуджені ночі сміялись і мчали на мітлах, І розкаяні вікна стрічали своїх пілігримів...

• Анатель
• 25.09.08, 14:07

Не бійся і мрій

Частинки надій кришталевими сколами виблискують в храмі моєї душі. Вони тут усюди. Лежать ореолами. Збираю ретельно, додам у вірші. Мені вже не страшно. Тримаю їх лагідно, тоненькі, як голки, уламочки мрій. І може не все тут написано правильно - моя нова мантра: "Не бійся і мрій".

• Ірина Сєдова
• 15.11.20, 05:39