[Приєднана картинка]Ты простой человекНо к тебе явился мой ангел, одолжил твое тело,И привел ко мне, для большого чувства любви.Высказавшись - пришло время вернуть тело обратно,Ангел вернул тебя где взялСам вновь растворившись в небытие.Очнувшись, мы с тобой так и не смогли постичь умомУдивлены и далеки друг от друга.Самый быстрый настоящий глубокий романПохожий на обрыв струны дерзкого музыкантаЧто прервал музыку визгом на самой высокой ноте."Я тебя люблю" - запрещено сказать здесь...
Задощило, закалюжило, Вмило місто запилюжене. Захмарило, завітріло, Напнулися враз вітрила – Залюблені в небо бані. Пливи, Києве! В чеканні… 09.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика пейзажная Свидетельство о публикации № 10533
Низько над храмом хмари… Похмурі, Сині, дебелі… Не стримують гнів, Кидають бризки небесних вогнів В баню безхресту, колись білі мури… Плесо посивіло, зморшками вкрите; В шибку надщерблену шибеник-грім Бамка… Старий, павутинням сповитий, Іконостас … Поруч тінь – пілігрим - Я; сам-на-сам розмовляю з Всевишнім; Тиха молитва підноситься вгору - Гуркіт і ревище грізного хору Перекриває…  ...
Як то весело жить на Вкраїні! Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут усяк, як та пташечка, вільний, Всяк блюде інтереси суспільні А від щастя уголос кричить: "Як-то весело жить на Вкраїні! Як-то весело жить!" От вам приклади. Пан хуторянський Без напасті живе й без біди, Бо сповняє закон християнський І кругом молодець хоч...
В житті буває все не так, А може й так, але не зовсім... Це добрий чи поганий знак, Та знову осінь, знову осінь... Ах, як любила я колись Під дощ осінній сумувати , І мрії ті, що не збулись, В клубочок спогадів снувати. І на заплаканім вікні Покірно в"януть хризантеми, І дощ нашіптує мені Цікаві й нецікаві теми. Ти не питай, чому сумна, Чому тобі не розказала, Як я в тій осені одна Колись без тебе раювала. В житті буває все не так, А може й так...
[Приєднана картинка] Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. [Приєднана картинка] Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у...
Все , що є – Лиш путь і путь Переходів форми в суть . Все – Мов камінь і водиця Прагне б у т ь , Дзвеніть і литься . І пред В е л и ч ч ю Вмовкати В упокоренні Й освяті . І радіти , Й тихо бути М і к р о к о с м о м В М а к р о – С у т і . ....Ось бо – Камінь і водиця – Вчись мовчать... І вільно литься . ....О.Р. 2005 р[Приєднана картинка]
[Приєднана картинка]І я не я, і ти мені не ти.Скриплять садів напнуті сухожилля.Десь грає ніч на скринці самоти.Десь виє вовк по нотах божевілля.Бере голодну тугу — як з ножа.Дзвенять світів обледенілі дзбани.І виє вовк. І вулиця чужав замет сміється чорними зубами.І виє вовк, ночей моїх соліст…Заклацав холод іклами бурульок.Вповзає вовк і тягне мерзлий хвіст,в сузір’ї Риб вловивши кілька тюльок.Ти, вовче, сядь. Ти на порозі ляж.Ти розкажи свою пригоду вовчу.А смушки скинь. Навіщо камуфляж?Ти...
згадуючи один з лютневих вечорів Запалене сонячне око червоне В блякло-недужій небесній блакиті. Брили брудні – сніго-крига, пухлини Всіяли місто. А храмові дзвони Благовіщують. Молитвою лине Спів їх… Люд. Рух. Поспіх. Втрачені миті. 16.02.2011 © Stepans’ka Marina (SMG)
Було сьогодні вранці Блакить крізь шибку майже справжня; Метелик на гостину – у вікно. «Вітаю!» І стрепенулось серце радісно-тривожно… «Лети, малий!» - Метелика – в долоні… «Як він б’ється!!!» В блакить полинув гість ранковий… Ніби й не було… 18.09.2009 Copyright 2009 © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved