Вірш про осінь

* * * Муляє ногу тісний черевик. Серце стрибає, мов сонце у хмарах. Бабине літо торкає повік. Скиглять трамваї, та ходять по парах. [Приєднана картинка]

• Sumna_Olesya
• 19.10.07, 10:58

Крига заборон

Не дає кричати крига заборон Я блокую чати і беру в полон Внутрішню дитину - часточку душі Відбираю фарби - більше не пиши. Кидаю за ґрати цього малюка Він не може грати - зламана рука. Я себе ховаю далі від людей Хоч в мені до краю квітів та ідей Просто звірі-кати захопили трон Не дає кричати крига заборон.

• Ірина Сєдова
• 20.09.21, 07:27

Поетеса Людмила Лежанська

[Приєднана картинка]ПРО ДОБРООКИЙ СВІТ ЛЮДМИЛИ ЛЕЖАНСЬКОЇ РОЗПОВІЛИ В ОБЛАСНОМУ МУЗЕЇПро доброокий світ Людмили Лежанської розповіли в обласному музеїУ Волинському краєзнавчому музеї відбувся вечір-портрет української поетеси Людмили Лежанської «Мій доброокий світ…», приурочений до 70-ої річниці від дня її народження. Акція відбулася в рамках музейного проекту «Відомі жінки Волині».Мета вечора – ознайомити учнів з життям і творчістю волинської поетеси Людмили Лежанської, розвивати в дітей...

Читати далі...

• Богдан Бо
• 6.03.21, 18:58

ЩоНотою зіграти…

[Приєднана картинка] Всевишній Боже! Партію в оркестріЩоНотою дай сил заграти так,Щоб ти, Всесвітній Диригенте і Маестро,Не докоряв мені за жодний такт. Щоб не пашіла я від сорому за трелі,Звучали цілі ноти повноцінно,На флейті, арфі чи віолончелі,Челесті гратиму – молю уклінно… Всевишній Боже...

Читати далі...

• The Beauty!
• 12.04.12, 15:49

Диптих

ДИПТИХ Посміхаєшся ти Посміхаєшся. Ти!?. Не мені… Мчать авто… Очі-фари-вогні – Блим!.. Гудіння… Завмерло. Ловлю Погляд. Губи шепочуть… "Люблю!.." Не мені?.. Посміхаєшся ти. Йдеш?!. Ні!.. Ти. Я. Не в змозі піти. Посміхаюсь Посміхаюсь. Красуня!.. Навпроти. Очі-фари-вогні – мчать авто… Ти Ніби дивишся вбік. Розумію - Острах… Трепет… Напруга. Зумію Я піти? Не сказати "Кохаю!"?.. Не зізнатись "Тебе я шукаю!"? 13.04.2011 by Stepans’ka...

Читати далі...

• The Beauty!
• 13.04.11, 19:35

Багатолюддя...

Багатолюддя. Броунівський рух. Облич безликість – Анігіляційна маса. Авто(й)Людей-Істот потік… Сучасний мегаполіс… 24.11.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

• The Beauty!
• 24.11.10, 20:27

Відпусти...

Відпусти мене, не муч і не тримай І не прив"язуй знов мене до себе, І рештки спогадів і почуттів розмай На вітрі в полі, хай летять у небо... Не можеш бути ти навіки мій, І не твоя я вже давно, хоч і з тобою... Розбилось дзеркало тих наших мрій, І небо плаче за вікном холодною грозою. Дай сил мені забути й діла йти, І бути знов коханою, п"янкою, І почуття й довіру знову берегти, Але вже з іншим, але не з тобою... Бо хочу бути я щасливою, і знаю я, Що день такий...

Читати далі...

• Tynka
• 30.01.10, 16:35

вірші

Коли ніч синім обрусом стіл твій застелить стиха, І нікого не буде поруч і взагалі, Не кричи, не зови, не шепчи, і, мабуть, не дихай, І ногами двома водночас не торкай землі. То є знак – синій обрус на темне посохле древо. Захитаються тіні на мертво-блідій стіні. В спорожнілому місті ожиють камінні леви, Щоб побачити бога в прочиненому вікні.

• Анатель
• 20.10.08, 09:16

А.Драбрезір "ВІНОК РОЗВІНЧАНИХ ЦАРИЦЬ" (Збірка сонетів)

Завжди прагнув опанувати велику кількість форм поетичної архітектури. І це не самоціль. Чим більше прагнув пізнати форми, тим дужче відчував, що мою душу неможливо загнати в які б то там не було рамки чи то життєві, чи політичні, чи поетичні. Сонети для мене - це стан душі, коли її торкають руки мого творця в різних життєвих ситуаціях, байдуже, чи в горі, чи в радощах. Коли вона (душа) зневірена або заласкана, стікає росами сльози, - тоді і з’являються сонети. Вони, як бажання душі...

Читати далі...

• drab
• 6.10.08, 02:18

Навіщо люди засновують канали фото?

Ведь, если звезды зажигают -- значит -- это кому-нибудь нужно? © В.В. Маяковский Так для чого люди засновують канали? На прикладі каналу "Фото+Поезії"

• Olduser
• 12.07.08, 00:36